{"title":"АНАЛІЗ РОЛІ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В СИСТЕМІ НАДАННЯ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ В УКРАЇНІ","authors":"Клавдія Дубич, Наталія Сухицька","doi":"10.32782/humanitas/2023.1.3","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті проведено аналіз ролі громадських організацій в системі надання соціальних послуг в Україні. Аргументовано важливість залучення державою громадських організацій до надання соціальних послуг. Виокремлено ключові недоліки, що виникають у ході виконання громадськими організаціями своїх повноважень і обов’язків в системі надання соціальних послуг. З’ясовано, що громадські організації за своєю природою спроможні ефективно, якісно та в раціональний спосіб надавати соціальні послуги, охоплювати широке коло їх отримувачів, гнучко реагувати на їх запити та задовольняти їхні потреби, особливо зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в України в зв’язку з війною. Разом з тим, органи державної влади в Україні нівелюють важливість громадських, благодійних і релігійних організацій та недостатньо залучають їх до надання соціальних послуг. Визначено, що в ході виконання громадськими організаціями своїх функціональних повноважень і обов’язків, включаючи надання соціальних послуг, в довоєнний період і під час війни, існує ціла низка недоліків, найбільш гострими з яких є : нормативно-правова неврегульованість механізму фінансування та дискримінація громадських організацій у доступі до отримання бюджетних соціальних видатків; закритість представників органів державної влади, недооцінка та нехтування ними співпраці з громадськими організаціями на рівних підставах; низький рівень кваліфікації, практичних навичок і вмінь у працівників громадських організацій; недовіра та неготовність громадськості отримувати соціальні послуги, що їх надають недержавні організації. Занепокоєння викликає частка бюджетного фінансування вітчизняних громадських організацій (приблизно 10% в їх загальному бюджеті), яка упродовж останніх років має виражену тенденцію до зменшення. Негативний вплив цього чинника посилюється неможливістю відповідно до чинного в Україні законодавства здійснення громадськими організаціями комерційної діяльності. Аналізом з’ясовано, що важливим аспектом для держави, яка знаходиться в складній соціально-економічній ситуації із-за війни є використання, як додаткового ресурсу, людського, професійного та матеріального потенціалу громадських організацій, волонтерів щоб забезпечувати соціальними послугами тих, хто їх вкрай потребує.","PeriodicalId":0,"journal":{"name":"","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0,"publicationDate":"2023-06-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/humanitas/2023.1.3","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті проведено аналіз ролі громадських організацій в системі надання соціальних послуг в Україні. Аргументовано важливість залучення державою громадських організацій до надання соціальних послуг. Виокремлено ключові недоліки, що виникають у ході виконання громадськими організаціями своїх повноважень і обов’язків в системі надання соціальних послуг. З’ясовано, що громадські організації за своєю природою спроможні ефективно, якісно та в раціональний спосіб надавати соціальні послуги, охоплювати широке коло їх отримувачів, гнучко реагувати на їх запити та задовольняти їхні потреби, особливо зважаючи на складну соціально-економічну ситуацію в України в зв’язку з війною. Разом з тим, органи державної влади в Україні нівелюють важливість громадських, благодійних і релігійних організацій та недостатньо залучають їх до надання соціальних послуг. Визначено, що в ході виконання громадськими організаціями своїх функціональних повноважень і обов’язків, включаючи надання соціальних послуг, в довоєнний період і під час війни, існує ціла низка недоліків, найбільш гострими з яких є : нормативно-правова неврегульованість механізму фінансування та дискримінація громадських організацій у доступі до отримання бюджетних соціальних видатків; закритість представників органів державної влади, недооцінка та нехтування ними співпраці з громадськими організаціями на рівних підставах; низький рівень кваліфікації, практичних навичок і вмінь у працівників громадських організацій; недовіра та неготовність громадськості отримувати соціальні послуги, що їх надають недержавні організації. Занепокоєння викликає частка бюджетного фінансування вітчизняних громадських організацій (приблизно 10% в їх загальному бюджеті), яка упродовж останніх років має виражену тенденцію до зменшення. Негативний вплив цього чинника посилюється неможливістю відповідно до чинного в Україні законодавства здійснення громадськими організаціями комерційної діяльності. Аналізом з’ясовано, що важливим аспектом для держави, яка знаходиться в складній соціально-економічній ситуації із-за війни є використання, як додаткового ресурсу, людського, професійного та матеріального потенціалу громадських організацій, волонтерів щоб забезпечувати соціальними послугами тих, хто їх вкрай потребує.