«Бої за Грушевського»: доба Української революції у дискусіях діаспорних інтелектуалів повоєнного двадцятиліття

Abstract

Мета дослідження полягає у з’ясуванні особливостей обговорення суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в історіографії української діаспори. При цьому акцент зроблено на найменш знаному періоді закордонного грушевськознавства, коли студії над вивченням спадщини визначного інтелектуала здійснювали його молодші сучасники та колеги, котрим поталанило опинитися по інший бік «залізної» завіси. Також наголос зроблено на найяскравішій сторінці біографії Грушевського-політика – його головуванні у Центральній Раді, що й по сьогодні породжує чимало дискусій. Наукова новизна статті полягає у всебічному дослідженні малознаної проблеми рецептивної грушевськіани – з’ясуванні особливостей інтерпретації суспільно-політичної діяльності М. Грушевського в роки революції українськими закордонними інтелектуалами у другій половині 1940-х – першій половині 1960-х рр. Висновки. З’ясовано найбільш дискусійні проблеми грушевськознавчого дискурсу: стрімке полівіння політики голови Центральної Ради, його ставлення до власної армії, природа федералістських поглядів ученого тощо. Відтворено ідейний контекст історіографічних дискусій, що полягав у змагальності діаспорних інтелектуалів, які представляли республіканське та гетьманське партійні середовища, за утвердження в свідомості українців на вигнанні власної інтерпретації подій Української революції. На ці дискусії впливала поява нового фактичного матеріалу й оригінальних інтерпретативних моделей, що їх приносили мемуарні тексти сучасників М. Грушевського. Також і загальний поступ української гуманітаристики у вільному світі підштовхував до переосмислення класичних грушевськознавчих сюжетів. Завдячуючи цьому був сформований, приміром, цілком оригінальний погляд на федералістську модель визначного діяча. Загалом же, суспільно-політична грушевськіана досліджуваного двадцятиліття дала можливість поступово вийти на нові проблемно-тематичні обрії.