Акумуляція важких металів вищими водними рослинами різних екологічних груп

І. Л. Суходольська, Антонина Юхимівна Мазур
{"title":"Акумуляція важких металів вищими водними рослинами різних екологічних груп","authors":"І. Л. Суходольська, Антонина Юхимівна Мазур","doi":"10.36930/40320607","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Проаналізовано особливості використання вищих водних рослин різних екологічних груп для оцінювання забруднення важкими металами водних об'єктів. Показано, що найбільш поширені та стійкі до забруднення види рослин (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Lemna minor L., та Ceratophyllum demersum L.) є природними фільтрами, які активно поглинають та накопичують важкі метали. Їхня акумулятивна спроможність визначається вмістом важких металів у середовищах (вода, ґрунт, донні відклади), фізико-хімічними показниками, екологічними особливостями видів, вегетаційним періодом, доступністю для рослин тощо. Показано, що поглинання та акумуляція важких металів вегетативними органами рослин різних екологічних груп значно відрізняється. Зокрема, нагромадження Cr у P. australis змінювалося так: корінь > стебло > листок, а нагромадження Mn, Pb, Ni та Cd – корінь > листок > стебло. Інтенсивніше накопичують важкі метали (Mn, Zn, Cu, Ni, Co, Cd та Cr) листки C. demersum. Лопать L. minor активніше поглинає Ni та Cr, а корінь – Co. Виявлено, що концентрація важких металів змінювалася так: C. demersum – Fe > Zn > Mn > Co > Ni > Cu, L. minor – Mn > Fe > Zn > Co > Ni. Відзначено вплив високих концентрацій важких металів на вищі водні рослини, що насамперед проявляється пригніченням росту та розвитку, зміною вмісту хлорофілу а, b та каротиноїдів, порушенням процесів транспорту електронів і активності фотосистем. З'ясовано, що акумуляція важких металів рослинами визначається цілою низкою різних факторів, тому може змінюватися від групи повітряно-водні > занурені > плаваючі до повітряно-водні > плаваючі > занурені, занурені > плаваючі > повітряно-водні, плаваючі > повітряно-водні > занурені, занурені > повітряно-водні > плаваючі та плаваючі > занурені > повітряно-водні рослини. Поширення, поглинаючі та акумулятивні властивості P. australis, L. minor та C. demersum L. свідчать про ефективність їх використання як індикаторів забруднення важкими металами водних об'єктів та під час облаштування біоплато.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320607","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Проаналізовано особливості використання вищих водних рослин різних екологічних груп для оцінювання забруднення важкими металами водних об'єктів. Показано, що найбільш поширені та стійкі до забруднення види рослин (Phragmites australis (Cav.) Trin. ex Steud., Lemna minor L., та Ceratophyllum demersum L.) є природними фільтрами, які активно поглинають та накопичують важкі метали. Їхня акумулятивна спроможність визначається вмістом важких металів у середовищах (вода, ґрунт, донні відклади), фізико-хімічними показниками, екологічними особливостями видів, вегетаційним періодом, доступністю для рослин тощо. Показано, що поглинання та акумуляція важких металів вегетативними органами рослин різних екологічних груп значно відрізняється. Зокрема, нагромадження Cr у P. australis змінювалося так: корінь > стебло > листок, а нагромадження Mn, Pb, Ni та Cd – корінь > листок > стебло. Інтенсивніше накопичують важкі метали (Mn, Zn, Cu, Ni, Co, Cd та Cr) листки C. demersum. Лопать L. minor активніше поглинає Ni та Cr, а корінь – Co. Виявлено, що концентрація важких металів змінювалася так: C. demersum – Fe > Zn > Mn > Co > Ni > Cu, L. minor – Mn > Fe > Zn > Co > Ni. Відзначено вплив високих концентрацій важких металів на вищі водні рослини, що насамперед проявляється пригніченням росту та розвитку, зміною вмісту хлорофілу а, b та каротиноїдів, порушенням процесів транспорту електронів і активності фотосистем. З'ясовано, що акумуляція важких металів рослинами визначається цілою низкою різних факторів, тому може змінюватися від групи повітряно-водні > занурені > плаваючі до повітряно-водні > плаваючі > занурені, занурені > плаваючі > повітряно-водні, плаваючі > повітряно-водні > занурені, занурені > повітряно-водні > плаваючі та плаваючі > занурені > повітряно-водні рослини. Поширення, поглинаючі та акумулятивні властивості P. australis, L. minor та C. demersum L. свідчать про ефективність їх використання як індикаторів забруднення важкими металами водних об'єктів та під час облаштування біоплато.
分析了不同生态群中高等水生植物的使用特异性,以评估水生物体的重金属污染。结果表明,最常见和最持久的植物种(芦苇)Trin。前Steud。小柠檬金鱼藻是一种天然的过滤器,可以主动吞噬和积累重金属。它们的累积容量由环境(水、土壤、页岩)中重金属的含量、物理化学指标、物种生态特征、植被周期、,植物等的可达性。研究表明,营养生物对重金属的消耗和积累在不同生态类群的植物中有显著差异。特别是[UNK]P中的Cr负载。Autralis的变化规律为:根>树>叶,Mn、Pb、Ni、Cd负荷为根>叶>树。增加叶片重金属(Mn、Zn、Cu、Ni、Co、Cd和Cr)的积累记过。跳转到&L。微量元素对Ni和Cr的吸收更为主动,对根Co的吸收更大。重金属浓度变化规律为:C.demermum–Fe>Zn>Mn>Co>Ni>Cu,L.minor-Mn>Fe>Zn>Co>Ni。注意到高浓度重金属对高含水植物的影响,主要是由于生长发育抑制、叶绿素a、b和类胡萝卜素含量的变化,-通过破坏电子传输过程和光系统活动。结果表明,植物对重金属的积累是由一系列不同的因素决定的,因此它可以从一组空气-水>浸泡>游泳转变为空气-水>游泳>浸泡,-浸入式>游泳>游泳>游>游>泳>游>游泳>泳>泳>游泳延伸、深化和积累属性australis、L.minor和[UNK]C。记过证明了它们作为水生物体重金属污染指标和生物电镀过程中的有效性。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
41
审稿时长
4 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信