{"title":"TO THE ISSUE OF THE IDENTIFICATION OF THE COINS OF THE BANATE OF SEVERIN WITH THE IMAGE OF THE MAN’S FIGURE AND A CROSS IN THE SHIELD UNDER THE CROWN","authors":"Orlyk Vasyl","doi":"10.31470/2616-6275-2018-2-81-93","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Анотація Стаття присвячена дослідженню монет банату Северин із зображенням чоловічої фігури та хреста у щиті під короною. В історіографії немає єдиною думки щодо емітенту даних монет. Проведений у статті іконографічний та метрологічний аналіз досліджуваних монет дозволив зробити ряд висновків та припущень щодо їхнього походження. У статті доведено, що, на монетах банату Северин, чоловіча фігура із короною на голові є зображенням угорського короля Владислава I (1040-1095 рр.), канонізованого католицькою церквою у 1192 р. За часів Сигізмунда Люксембурзького в Угорщині поширюється практика надання права монетного карбування або доходу від права монетної регалії особам які перебували у нього на службі, по захисту кордонів держави від турків. Доведено, що наявність орденського знаку (хреста с щиті) свідчить про належність монетного сеньйора до Тевтонського ордену, а відсутність власного герба поряд із орденським знаком свідчить про те, що даний монетний сеньйор не був особистим васалом Сигізмунда Люксембурзького і право монетної регалії отримав лише як очільник Тевтонських лицарів направлених Великим магістром на службу до угорського короля. Поєднання орденського знаку з короною вказує на підпорядкованість монетного сеньйора – представника Тевтонського ордену, – коронованій особі, в даному випадку угорському королю Сигізмунду Люксембурзькому, а з 1433 р. імператору Священної Римської імперії. Ідентифікувавши зображення гербового щитка із хрестом, як орденський знак, автор вважає, що саме цей бік монети є її аверсом, адже містить символ емітента – знак тевтонських лицарів, які перебували на службі угорського короля. Проведений автором метрологічний аналіз, вказує на доцільність застосування до досліджуваних монет номіналу «квартінг».","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2018-11-26","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2018-2-81-93","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Анотація Стаття присвячена дослідженню монет банату Северин із зображенням чоловічої фігури та хреста у щиті під короною. В історіографії немає єдиною думки щодо емітенту даних монет. Проведений у статті іконографічний та метрологічний аналіз досліджуваних монет дозволив зробити ряд висновків та припущень щодо їхнього походження. У статті доведено, що, на монетах банату Северин, чоловіча фігура із короною на голові є зображенням угорського короля Владислава I (1040-1095 рр.), канонізованого католицькою церквою у 1192 р. За часів Сигізмунда Люксембурзького в Угорщині поширюється практика надання права монетного карбування або доходу від права монетної регалії особам які перебували у нього на службі, по захисту кордонів держави від турків. Доведено, що наявність орденського знаку (хреста с щиті) свідчить про належність монетного сеньйора до Тевтонського ордену, а відсутність власного герба поряд із орденським знаком свідчить про те, що даний монетний сеньйор не був особистим васалом Сигізмунда Люксембурзького і право монетної регалії отримав лише як очільник Тевтонських лицарів направлених Великим магістром на службу до угорського короля. Поєднання орденського знаку з короною вказує на підпорядкованість монетного сеньйора – представника Тевтонського ордену, – коронованій особі, в даному випадку угорському королю Сигізмунду Люксембурзькому, а з 1433 р. імператору Священної Римської імперії. Ідентифікувавши зображення гербового щитка із хрестом, як орденський знак, автор вважає, що саме цей бік монети є її аверсом, адже містить символ емітента – знак тевтонських лицарів, які перебували на службі угорського короля. Проведений автором метрологічний аналіз, вказує на доцільність застосування до досліджуваних монет номіналу «квартінг».