{"title":"СОЦІАЛЬНА ЗРІЛІСТЬ В РЕКУРСИВНІЙ ПРИЗМІ ЖИТТЯ","authors":"Олександр Сергійович Омельчук","doi":"10.29038/2227-1376-2023-41-ome","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню соціальної зрілості у фокусі рекурсивної складності інтерпретації соціальних явищ. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування феномену соціальної зрілості як рекурсії розгортання життя у багатовимірності взаємозалежних соціально-психологічних явищ, які комплексно визначають зміст розвитку суспільства. \nМетоди. В основу покладено теоретико-методологічний аналіз проблеми із застосуванням якісної інтерпретації комплексних процедур бібліографічного та емпіричного огляду. \nРезультати. В основу теоретичної експлікації природи соціальної зрілості покладено рекурсивний підхід філософської доктрини «складного мислення» Е. Морена, що розвиває принципи регуляції в категоріях самовідтворення і саморегуляції. Зазначено, що рекурсія соціальної зрілості моделює багатовимірність та взаємозалежність її структурних компонентів (вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності та самоефективність). Презентовано рекурсивну структурно-функціональну організацію соціальної зрілості особистості та наголошено на голограмній природі функціонального вияву її структурних компонентів. Розглянуто функціональні маркери взаємозумовленості структурних компонентів (конструктивне самозбереження, залучення копінг-поведінки, визначення психологічної суверенності, прояву позитивного мислення та досягнення акме-потенціалу), які охоплюють соціальну адаптованість людини та інтегрують психологічні кластери норми соціальної дозрівання / зрілості. \nВисновки. У висновках зазначено, що запропонований рекурсивний підхід до вивчення соціальної зрілості повністю виправдовує характеристики самопродуктивності і саморегуляції в її структурно-функціональній організації. А також окреслено широкі перспективи проведення досліджень соціальної зрілості особистості з урахуванням рекурсивного розгортання життя щодо виявлення мотиваційної, емоційної та аксіологічної синергії ефективної соціалізації.","PeriodicalId":33037,"journal":{"name":"Psikhologichni perspektivi","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-06-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Psikhologichni perspektivi","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.29038/2227-1376-2023-41-ome","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Стаття присвячена теоретичному обґрунтуванню соціальної зрілості у фокусі рекурсивної складності інтерпретації соціальних явищ. Метою презентованого матеріалу є теоретичне обґрунтування феномену соціальної зрілості як рекурсії розгортання життя у багатовимірності взаємозалежних соціально-психологічних явищ, які комплексно визначають зміст розвитку суспільства.
Методи. В основу покладено теоретико-методологічний аналіз проблеми із застосуванням якісної інтерпретації комплексних процедур бібліографічного та емпіричного огляду.
Результати. В основу теоретичної експлікації природи соціальної зрілості покладено рекурсивний підхід філософської доктрини «складного мислення» Е. Морена, що розвиває принципи регуляції в категоріях самовідтворення і саморегуляції. Зазначено, що рекурсія соціальної зрілості моделює багатовимірність та взаємозалежність її структурних компонентів (вроджена адаптивність, життєстійкість, відкритість досвіду, відповідальність, життєві цінності та самоефективність). Презентовано рекурсивну структурно-функціональну організацію соціальної зрілості особистості та наголошено на голограмній природі функціонального вияву її структурних компонентів. Розглянуто функціональні маркери взаємозумовленості структурних компонентів (конструктивне самозбереження, залучення копінг-поведінки, визначення психологічної суверенності, прояву позитивного мислення та досягнення акме-потенціалу), які охоплюють соціальну адаптованість людини та інтегрують психологічні кластери норми соціальної дозрівання / зрілості.
Висновки. У висновках зазначено, що запропонований рекурсивний підхід до вивчення соціальної зрілості повністю виправдовує характеристики самопродуктивності і саморегуляції в її структурно-функціональній організації. А також окреслено широкі перспективи проведення досліджень соціальної зрілості особистості з урахуванням рекурсивного розгортання життя щодо виявлення мотиваційної, емоційної та аксіологічної синергії ефективної соціалізації.