{"title":"Вплив полезахисних лісових смуг у межах дії екотону на врожайність соняшнику у Правобережному Лісостепу України","authors":"Н. В. Зворська, В. П. Шлапак","doi":"10.36930/40320202","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"З'ясовано, що новітня наука про агроландшафти розглядає лісові полезахисні смуги як антропогенні екотони. Лісомеліоративні насадження по-різному, залежно від виду насаджень і типу конструкцій, впливають на мікроклімат, екологію та врожайність сільськогосподарських культур. Полезахисні насадження виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні та відновленні ландшафтів. Вони також відіграють виняткову роль у підтримці екологічної рівноваги. Так, вітрозахисна ефективність смуг залежить від їх конструкцій. Дослідженнями виявлено негативний вплив полезахисних лісосмуг розладнаної конструкції. У всіх чотирьох варіантах третьої послідовності виявлено надмірне зволоження насіння (19-25,9 %) вздовж лісосмуги з домінантною породою ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) щільної конструкції, що є наслідком захаращеності та розширення полезахисної смуги шляхом колонізації екотонів фанерофітами. Врожайність залежить як від природно-кліматичних умов, сорту рослин, їх стійкості до ураження хворобами, так і типу конструкцій та санітарного стану лісосмуг. У деяких випадках вона нижча у зв'язку із випаданням кількості рослин на пробній площі. Встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур, на прикладі соняшнику однорічного або олійного (Helianthus annuus L.), збільшується на віддаль від полезахисної смуги. Середня врожайність у межах екотону становить 20,7 ц/га в 2020 р. та 31 ц/га у 2021 р., що є істотно нижчою відповідно на 31 та 35 % порівняно з контролем. Охарактеризовано метеорологічні умови регіону впродовж вегетативного сезону 2020 та 2021 років. Проаналізовано урожайність соняшнику для Черкаської області та України за 2019-2021 роки.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-04-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"1","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320202","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 1
Abstract
З'ясовано, що новітня наука про агроландшафти розглядає лісові полезахисні смуги як антропогенні екотони. Лісомеліоративні насадження по-різному, залежно від виду насаджень і типу конструкцій, впливають на мікроклімат, екологію та врожайність сільськогосподарських культур. Полезахисні насадження виконують багатофункціональну роль у перетворенні, збереженні та відновленні ландшафтів. Вони також відіграють виняткову роль у підтримці екологічної рівноваги. Так, вітрозахисна ефективність смуг залежить від їх конструкцій. Дослідженнями виявлено негативний вплив полезахисних лісосмуг розладнаної конструкції. У всіх чотирьох варіантах третьої послідовності виявлено надмірне зволоження насіння (19-25,9 %) вздовж лісосмуги з домінантною породою ясена звичайного (Fraxinus excelsior L.) щільної конструкції, що є наслідком захаращеності та розширення полезахисної смуги шляхом колонізації екотонів фанерофітами. Врожайність залежить як від природно-кліматичних умов, сорту рослин, їх стійкості до ураження хворобами, так і типу конструкцій та санітарного стану лісосмуг. У деяких випадках вона нижча у зв'язку із випаданням кількості рослин на пробній площі. Встановлено, що врожайність сільськогосподарських культур, на прикладі соняшнику однорічного або олійного (Helianthus annuus L.), збільшується на віддаль від полезахисної смуги. Середня врожайність у межах екотону становить 20,7 ц/га в 2020 р. та 31 ц/га у 2021 р., що є істотно нижчою відповідно на 31 та 35 % порівняно з контролем. Охарактеризовано метеорологічні умови регіону впродовж вегетативного сезону 2020 та 2021 років. Проаналізовано урожайність соняшнику для Черкаської області та України за 2019-2021 роки.