{"title":"МОНЕТИ ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ У ГРОШОВОМУ ОБІГОВІ ВОЛИНІ У XV–XVII СТ.","authors":"Maksym Ochkur","doi":"10.31470/2616-6275-2022-6-274-284","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті. Головна мета статті полягає у висвітленні особливостей побутування іноземних монет Західної Європи у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Методологія дослідження. Під час роботи над цією статтею було використано загальнонаукові методи, зокрема аналітичний, хронологічний та топографічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було зібрано усі відомості про побутування монет Західної Європи у грошовому обігові Волині та проаналізовано їхню роль у ньому. Висновки дослідження. Найбільша кількість іноземних монет у грошовому обігові Волині XV–XVII ст. представлена монетами великих номіналів, зокрема талерами (та їх фракціями) й дукатами. Також виявлено багато скарбів із дрібними монетами окремих популярних номіналів. Це тевтонські шилінги і гроші XV століття та грошени Священної Римської імперії першої чверті XVII ст. Склад виявлених скарбів представлений або виключно зазначеними різновидами монет, або ж з невеликою їх часткою. Існує чимало і поодиноких знахідок таких монет. Тому, незважаючи на розвиток монетної системи Великого князівства Литовського та Польського королівства, а також збільшення карбування ними власних монет протягом XV–XVII ст., скарби та поодинокі знахідки монет іноземного походження на їх теренах підтверджують, що грошові одиниці ряду західноєвропейських держав відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв‘язки населення Волині зі Священною Римською імперією, Саксонськими землями, Об‘єднаними провінціями Нідерландів, Венецією та державою Тевтонського ордену у Пруссії.","PeriodicalId":33264,"journal":{"name":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-30","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ukrayins''kii numizmatichnii shchorichnik","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31470/2616-6275-2022-6-274-284","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті. Головна мета статті полягає у висвітленні особливостей побутування іноземних монет Західної Європи у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Методологія дослідження. Під час роботи над цією статтею було використано загальнонаукові методи, зокрема аналітичний, хронологічний та топографічний. Наукова новизна полягає в тому, що вперше було зібрано усі відомості про побутування монет Західної Європи у грошовому обігові Волині та проаналізовано їхню роль у ньому. Висновки дослідження. Найбільша кількість іноземних монет у грошовому обігові Волині XV–XVII ст. представлена монетами великих номіналів, зокрема талерами (та їх фракціями) й дукатами. Також виявлено багато скарбів із дрібними монетами окремих популярних номіналів. Це тевтонські шилінги і гроші XV століття та грошени Священної Римської імперії першої чверті XVII ст. Склад виявлених скарбів представлений або виключно зазначеними різновидами монет, або ж з невеликою їх часткою. Існує чимало і поодиноких знахідок таких монет. Тому, незважаючи на розвиток монетної системи Великого князівства Литовського та Польського королівства, а також збільшення карбування ними власних монет протягом XV–XVII ст., скарби та поодинокі знахідки монет іноземного походження на їх теренах підтверджують, що грошові одиниці ряду західноєвропейських держав відігравали значну роль у грошовому обігові Волині у XV–XVII ст. Також вони свідчать про прямі та непрямі торгівельні зв‘язки населення Волині зі Священною Римською імперією, Саксонськими землями, Об‘єднаними провінціями Нідерландів, Венецією та державою Тевтонського ордену у Пруссії.