{"title":"Публічне управління в умовах викликів воєнного стану","authors":"Mykola Izha, Larysa Kurnosenko","doi":"10.34132/pard2023.19.01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В статті піддано аналізу особливості функціонування системи публічного управління в умовах воєнного стану. З’ясовано, що системними чинниками, які забезпечили стійкість країни в умовах активних бойових дій можна вважати: розвинене підприємництво; розвинені публічні комунікації; децентралізовану систему управління економікою; розвинене громадянське суспільство; високий рівень відкритості держави; високий рівень цифровізації державних сервісів. Визначено, що основою стійкості держави в умовах триваючих бойових дій є спроможність системи публічного управління здійснювати управлінську діяльність, направлену на організацію та упорядкування життя, забезпечення стабільності та розвитку суспільства. Визначено основні компоненти спроможності системи публічного управління: систему надання високоякісних та доступних адміністративних послуг, систему професійної публічної служби та систему формування і реалізації державної політики на основі аналізу та комунікацій зі всіма зацікавленими сторонами. Досліджено основні адаптаційні механізми зазначених компонентів стійкості системи публічного управління в умовах воєнного стану. Визначено, що основними викликами, які виникли в ході війни і будуть впливати на стійкість держави в повоєнний період, є: безпекові; ресурсні; інтеграційні; інформаційні виклики. Показано що система надання адміністративних послуг адаптувалася до умов воєнного стану завдяки урядовим рішенням щодо невідкладності та екстериторіальності надання окремих послуг. Зроблено висновок, що пом’якшенню впливу викликів і загроз на стійкість системи публічного управління у воєнний час та час повоєнного відновлення буде сприяти дотримання поступовості започаткованих системних реформ, залучення громадськості у процеси прийняття публічних рішень, розвиток людського капіталу публічної служби.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-04-03","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34132/pard2023.19.01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В статті піддано аналізу особливості функціонування системи публічного управління в умовах воєнного стану. З’ясовано, що системними чинниками, які забезпечили стійкість країни в умовах активних бойових дій можна вважати: розвинене підприємництво; розвинені публічні комунікації; децентралізовану систему управління економікою; розвинене громадянське суспільство; високий рівень відкритості держави; високий рівень цифровізації державних сервісів. Визначено, що основою стійкості держави в умовах триваючих бойових дій є спроможність системи публічного управління здійснювати управлінську діяльність, направлену на організацію та упорядкування життя, забезпечення стабільності та розвитку суспільства. Визначено основні компоненти спроможності системи публічного управління: систему надання високоякісних та доступних адміністративних послуг, систему професійної публічної служби та систему формування і реалізації державної політики на основі аналізу та комунікацій зі всіма зацікавленими сторонами. Досліджено основні адаптаційні механізми зазначених компонентів стійкості системи публічного управління в умовах воєнного стану. Визначено, що основними викликами, які виникли в ході війни і будуть впливати на стійкість держави в повоєнний період, є: безпекові; ресурсні; інтеграційні; інформаційні виклики. Показано що система надання адміністративних послуг адаптувалася до умов воєнного стану завдяки урядовим рішенням щодо невідкладності та екстериторіальності надання окремих послуг. Зроблено висновок, що пом’якшенню впливу викликів і загроз на стійкість системи публічного управління у воєнний час та час повоєнного відновлення буде сприяти дотримання поступовості започаткованих системних реформ, залучення громадськості у процеси прийняття публічних рішень, розвиток людського капіталу публічної служби.