Менторство як шлях допомоги при соціально-емоційних проблемах внутрішньо переміщених українських сімей

Marianna Todorova
{"title":"Менторство як шлях допомоги при соціально-емоційних проблемах внутрішньо переміщених українських сімей","authors":"Marianna Todorova","doi":"10.34132/pard2023.20.13","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджуються зарубіжний і вітчизняний досвід використання менторства для допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям. Аналіз програм менторства для біженців та переселенців за кордоном показав ефективність, доцільність і низьку собівартість такого інструменту. Нажаль, вітчизняний досвід ще не має такого широкого спектру використання менторства, як за кордоном. \nПрограми менторства мають позитивний вплив як на загальні проблеми, з якими стикаються переселенці: пошук житла, працевлаштування, мовний бар’єр, міжкультурне взаєморозуміння; так і на внутрішні зміни: відчуття благополуччя, задоволеність життям, життєстійкість та розширення прав і можливостей, тощо. Важливим також є їхній вплив на покращення психоемоційного стану переселенців, розвиток в них емоційного інтелекту, зменшення соціальної замкнутості, а відповідно і зменшення депресивних станів, покращення соціальної інтеграції та адаптації. Тому нами була запропонована розробка концепції конфліктно-сензитивного емоційного менторства (CSEM) для зовнішньої допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям (ВПС) в Україні. Але така розробка вимагала, в якості першого кроку, точного аналізу психоемоційного стану таких сімей та викликів для менторів, що виникають у зв'язку з цим. Тож відповідний аналіз було проведено, використовуючи методи інтерв’ювання сімей з числа ВПС, а також психосоціальних помічників, які перебували у безпосередньому контакті з ними та надавали підтримку в різних сферах їхнього життя. \nРезультати аналізу соціально-емоційних проблем внутрішньо переміщених сімей дали детальні описи психоемоційних станів матерів, дітей та підлітків у чотирьох локаціях: у «гарячій точці», під час втечі з «гарячої точки», по прибутті на нову локацію та через півроку у новій місцевості. Усі психоемоційні стани було розподілено на шість груп за домінуючою емоцією, що є базовою: тривога, гнів, горе, огида, радість та допитливість. Так, наприклад, усі реакції та емоційні прояви, засновані на тривозі, об’єднували такі емоції і реакції: страх, тривога, паніка, ступор, жах, відчай, розпач, безпорадність та фізичні реакції (ридання, плач, тремтіння, тощо). Також було виявлено сімейні виклики, з якими стикалася вся сім’я в цілому: емоційні зв’язки між мамою і дитиною, конфлікти, амбівалентність та відношення до друзів, родичів, оточуючих. Додатково були виявлені проблеми мовного бар’єру, наявності місць соціалізації для дітей та виділені потреби, які надихали або викликали позитивні реакції в мам та дітей. \nТаким чином було зібрано повний спектр соціально-емоційних проблем і потреб ВПС, що є важливим підгрунтям для здійснення конфліктно-сензитивного менторінгу майбутніми менторами. Для реалізації такого виду менторінгу нами запропоновано використати досвід менторської програми для переселенців Південної Іспанії, що передбачала залучення самих переселенців, які мешкають вже певний час на цій території в якості менторів для новоприбулих переселенців. Позитивний досвід впровадження такої програми підтверждує покращення усіх напрямків життєдіяльності переселенців, їхнього соціально-емоційного стану та підвищення життєстійкості і реалізації в нових умовах, що дасть змогу говорити про ефективність соціальної політики по відношенню до внутрішньо переміщених осіб.","PeriodicalId":33637,"journal":{"name":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","volume":" ","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-05-31","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Publichne upravlinnia ta regional''nii rozvitok","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.34132/pard2023.20.13","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

У статті досліджуються зарубіжний і вітчизняний досвід використання менторства для допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям. Аналіз програм менторства для біженців та переселенців за кордоном показав ефективність, доцільність і низьку собівартість такого інструменту. Нажаль, вітчизняний досвід ще не має такого широкого спектру використання менторства, як за кордоном. Програми менторства мають позитивний вплив як на загальні проблеми, з якими стикаються переселенці: пошук житла, працевлаштування, мовний бар’єр, міжкультурне взаєморозуміння; так і на внутрішні зміни: відчуття благополуччя, задоволеність життям, життєстійкість та розширення прав і можливостей, тощо. Важливим також є їхній вплив на покращення психоемоційного стану переселенців, розвиток в них емоційного інтелекту, зменшення соціальної замкнутості, а відповідно і зменшення депресивних станів, покращення соціальної інтеграції та адаптації. Тому нами була запропонована розробка концепції конфліктно-сензитивного емоційного менторства (CSEM) для зовнішньої допомоги внутрішньо переміщеним сім’ям (ВПС) в Україні. Але така розробка вимагала, в якості першого кроку, точного аналізу психоемоційного стану таких сімей та викликів для менторів, що виникають у зв'язку з цим. Тож відповідний аналіз було проведено, використовуючи методи інтерв’ювання сімей з числа ВПС, а також психосоціальних помічників, які перебували у безпосередньому контакті з ними та надавали підтримку в різних сферах їхнього життя. Результати аналізу соціально-емоційних проблем внутрішньо переміщених сімей дали детальні описи психоемоційних станів матерів, дітей та підлітків у чотирьох локаціях: у «гарячій точці», під час втечі з «гарячої точки», по прибутті на нову локацію та через півроку у новій місцевості. Усі психоемоційні стани було розподілено на шість груп за домінуючою емоцією, що є базовою: тривога, гнів, горе, огида, радість та допитливість. Так, наприклад, усі реакції та емоційні прояви, засновані на тривозі, об’єднували такі емоції і реакції: страх, тривога, паніка, ступор, жах, відчай, розпач, безпорадність та фізичні реакції (ридання, плач, тремтіння, тощо). Також було виявлено сімейні виклики, з якими стикалася вся сім’я в цілому: емоційні зв’язки між мамою і дитиною, конфлікти, амбівалентність та відношення до друзів, родичів, оточуючих. Додатково були виявлені проблеми мовного бар’єру, наявності місць соціалізації для дітей та виділені потреби, які надихали або викликали позитивні реакції в мам та дітей. Таким чином було зібрано повний спектр соціально-емоційних проблем і потреб ВПС, що є важливим підгрунтям для здійснення конфліктно-сензитивного менторінгу майбутніми менторами. Для реалізації такого виду менторінгу нами запропоновано використати досвід менторської програми для переселенців Південної Іспанії, що передбачала залучення самих переселенців, які мешкають вже певний час на цій території в якості менторів для новоприбулих переселенців. Позитивний досвід впровадження такої програми підтверждує покращення усіх напрямків життєдіяльності переселенців, їхнього соціально-емоційного стану та підвищення життєстійкості і реалізації в нових умовах, що дасть змогу говорити про ефективність соціальної політики по відношенню до внутрішньо переміщених осіб.
这篇文章探讨了利用导师制帮助国内流离失所家庭的收入和生计。对国外难民和流离失所者辅导计划的分析表明,这一工具的有效性、准确性和低自主权。不幸的是,绵羊的经历还没有像国外那样受到广泛的指导。辅导方案对移民面临的总体问题产生了积极影响:住房、就业、语言障碍、跨文化理解以及内部变化:感受幸福、生活乐趣、生计和赋权等等。同样重要的是,它们对改善移植人群的精神状态、发展他们的情商、减少社交秘密以及相应地减少抑郁有影响,改善社会融合和适应。因此,我们被要求发展对冲突敏感的情感指导(CSEM)的概念,为乌克兰境内流离失所家庭提供外部援助。但这一发展需要,作为第一步,准确分析这些家庭的心理状态,以及与此相关的导师所面临的挑战。因此,分析采用了采访PBS数量的家庭以及心理助理的方法,他们与他们有直接联系,并在他们生活的不同领域为他们提供支持。对国内流离失所家庭的社会和情感问题的分析结果详细描述了四个地区的母亲、儿童和青少年的精神状态:在热点地区,-从“热点”出发,到达新地点,半小时后到达新地点。所有心理情绪按主导情绪分为六组,即焦虑、愤怒、愤怒、厌恶、喜悦和好奇。例如,所有基于焦虑的反应和情绪事件都结合了情绪和反应:恐惧、焦虑、恐慌、饥饿、恐怖、绝望、崩溃,无意识和身体反应(喘息、哭泣、颤抖等)。整个家庭也面临着家庭挑战:母子之间的情感关系、冲突、矛盾心理以及与周围朋友和亲戚的关系。此外,还发现了语言障碍、儿童社交场所的可用性以及激发或引起母亲和儿童积极反应的选定需求方面的问题。因此,收集了全方位的社会和情感问题以及对PFS的需求,这是未来导师进行冲突敏感辅导的重要基础。为了实施这种辅导,我们建议利用南西班牙移民辅导计划的经验,其中包括移民自己的参与,-他们作为新移民的导师在这片土地上生活了一段时间。执行这一方案的积极经验证实,搬迁活动的各个方面都有所改善,他们的社会和情感状况也有所改善,在新的条件下生存能力和执行情况也有所改善,这将使我们能够讨论与国内流离失所者有关的社会政策的有效性。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
13
审稿时长
8 weeks
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信