Практики використання соціального капіталу у втіленні життєвих стратегій членів молодіжних громадських організацій

Abstract

Актуальність. Діяльність та залученість до громадської організації може значно змінити світогляд молодої людини, пришвидшити її майбутній кар’єрний ріст та життєві успіхи, а розвиток її життєвих стратегій залежить від взаємовідносин, які вона будує як член організації, та від ресурсів, які вона накопичує як учасник молодіжної організації, тобто – від її соціального капіталу.Метою статті є теоретичне та емпіричне обгрунтування особливостей генерування, конвертації та використання соціального капіталу у втіленні життєвих стратегій молоддю завдяки членству в молодіжних громадських організаціях.Методологія. На основі концептуального аналізу підходів щодо дослідження соціального капіталу на макро-, мікро- і мезорівні виділено чотири основні рівні його вивчення: інституційний, мережевий, інтеракційний та ресурсний. Зазначені рівні вивчення соціального капіталу були закладені у методологічну базу дослідження формування соціального капіталу в молодіжних громадських організаціях. За допомогою методу глибинних інтерв’ю здійснене емпіричне дослідження особливостей набуття та впливу накопиченого соціального капіталу членами молодіжних громадських організацій на побудову їхніх життєвих стратегій, які визначені автором як спрямованості поведінки, що ґрунтуються на життєвих уявленнях, цілях та домаганнях, сформованих під впливом громадської активності в молодіжній громадській організації.Результати. На основі проведених в межах дослідження глибинних інтерв’ю була запропонована авторська типологізація життєвих стратегій колишніх членів молодіжних громадських організацій у м. Львові. Зокрема, були виділені та описані громадсько-, бізнесово-, управлінськи- політично- та релігійно- орієнтовані типи життєвих стратегій.Висновки. Проведений теоретичний та емпіричний аналіз процесу капіталогенерування молодіжних громадських організацій та можливостей використання цього ресурсу їх дійсними та колишніми членами у побудові життєвих стратегій, дозволив охарактеризувати соціальний капітал молоді як вагомий та необхідний чинник розвитку громадянського суспільства, а також окреслити ключові напрямки його розвитку: налагодження соціальних зв’язків та контактів; формування умов для розвитку відносин на основі довіри; заохочення та стимулювання співпраці тощо.Подальша перспектива дослідження полягає у виявленні чинників, що заважають переходу індивідуального рівня соціального капіталу членів громадських організацій в соціальний капітал організації.