МЕГЛЮМІН ТА ЙОГО СОЛІ: ВЛАСТИВОСТІ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ У ФАРМАЦІЇ

Abstract

Мета роботи. Провести аналіз даних щодо фізико-хімічних і біофармацевтичних властивостей меглюміну (МГА), узагальнити та систематизувати дані щодо його функціонального призначення при розробці лікарських засобів із заданими фармако-технологічними параметрами. Матеріали і методи. Використано методи системного підходу, бібліографічного, інформаційного пошуку, аналізу, порівняння та узагальнення. Результати й обговорення. Проведено аналіз і узагальнення даних літератури щодо  фізико-хімічних та біофармацевтичних  властивостей. МГА  та його солей. Завдяки характерним особливостям молекулярної структури – наявність  п'яти гідроксильних груп і вторинної аміногрупи,  МГА проявляє солеутворюючі, солюбілізуючі та стабілізуючі властивості. Біофармацевтичні ефекти МГА зумовлені здатністю формувати стійкі комплекси аміноспирту з білками клітинних мембран, що дозволяє послаблювати вплив осмотичного шоку на клітину, знижувати токсичність лікарських засобів. Літературні дані свідчать про утворення потрійних комплексів МГА із сульфамеразином та циклодестринами, що сприяє підвищенню розчинення лікарських засобів та вивільненню активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ) з ліпосомних композицій. Фармакокінетичні  параметри солей МГА з мало розчинними АФІ, такими як: акридиноцтова, альфа-ліпоєва, енолієва, гадотерова  кислоти та їхніми похідними, доводять переваги меглюмінвмісних сполук, які спричиняють підвищення  розчинності та біодоступності АФІ. Особливої актуальності набуває використання МГА для моделювання необхідних фармако-технологічних показників твердих лікарських форм, що мають фіксовані комбінації АФІ з різними показниками розчинності. Висновки. Узагальнення  даних літератури свідчить про те, що МГА має фізико-хімічні та біофармацевтичні властивості, які відкривають перспективи застосування цієї сполуки для розробки лікарських засобів із заданими фармако-технологічними характеристиками.