Порівняння ефективності різних способів мікрохвильової активації бентоніту у процесі очищення ним стічних вод від надлишку фосфатів

Abstract

Досліджено можливості зменшення вмісту фосфатів у скидах стічних вод прибережних населених пунктів малих річок шляхом сорбційного очищення. Для прикладу обрано верхню течію річки Прут в околицях міста Яремче (Івано-Франківська обл., Україна). Підтверджено раніше опубліковані дані автора статті та інших дослідників про те, що у річковій воді на вказаній ділянці збільшилась кількість забруднювачів, зокрема сполук фосфору. Показано, що значний вплив на цей факт мають не повністю очищені стічні води санаторіїв та інших рекреаційних закладів міста Яремче, які містять надлишок фосфат-іонів. На підставі власних попередніх досліджень та теперішньої роботи запропоновано вилучати ці іони за допомого природного сорбенту бентоніту, активованого мікрохвилями у різні способи. Один з них – опромінення бентоніту мікрохвилями у чистій воді, видалення цієї промивної води, а тоді внесення активованого у такий спосіб бентоніту у стічну воду. Цей спосіб названо "стимуляція". Другий спосіб – безпосереднє внесення необробленого (нативного) бентоніту у стічну воду, а мікрохвильовому опроміненню піддається вже приготовлена суспензія. Такий спосіб названо "пряме опромінення". Показано, що мікрохвильова активація бентоніту в обох випадках збільшує коефіцієнт вилучення фосфат-іонів із стічних вод у декілька разів, порівняно з нативним бентонітом. Виявлено, що у лабораторних умовах "пряме опромінення" дає кращі результати щодо ступеня вилучення фосфат-іонів, відносно способу "стимуляції". Показано, що у промислових масштабах здійснити "пряме опромінення" суспензії бентоніту досить складно. Подано обґрунтовану пропозицію використовувати спосіб "стимуляції" бентоніту для вилучення надлишку фосфатів із стічних вод на реально працюючих очисних спорудах.