Особливості планування та озеленення терапевтичних ландшафтів дитячих лікарень

Abstract

Стаття присвячена дослідженню оздоровчого впливу природи на людину для створення функціональних та естетично привабливих зелених зон дитячих лікувальних закладів.У роботі розглянуто основні принципи озеленення дитячих лікарень, проаналізовано світовий досвід озеленення дитячих лікувальних закладів, з’ясовано роль терапевтичного ландшафту як найбільш функціонально ефективного варіанту зонування зелених просторів біля дитячих лікарень. Для ефективного використання простору біля дитячих лікувальних закладів, ландшафтні дизайнери мають передбачити зони для активного та тихого відпочинку, а також окремий сад для персоналу. Важливість розділення цих зон була доведена внаслідок аналізу світового емпіричного досвіду.Сад для усамітнення та сад для активного відпочинку зазвичай мають схоже планування, але абсолютно різну атмосферу та підходи до озеленення. В саду для активного відпочинку відвідувачі схильні не звертати увагу на прийоми в озелененні чи насадження, а акцентують увагу на дитячих майданчиках та компонентах простору, які застосовуються в терапії. Основна функція озеленення саду для тихого відпочинку — створити атмосферу приватності для усамітнення і врівноваження, щоб відволіктись від негативних емоцій.При формуванні функціонального зеленого простору біля лікарень слід дотримуватися основних принципів терапевтичного ландшафту: візуальна та фізична доступність зелених зон; інклюзивність; різноманітність функціональних просторів, що відповідають різним потребам; забезпечення сенсорної стимуляції. Це призведе до зменшення стресу та в підсумку забезпечить швидше одужання пацієнтів.Правильне функціонально ефективне зонування дитячих лікарняних зелених просторів сприятиме гармонійному психічному та фізичному розвитку дітей.