М. С. Мацала, В. В. Миронюк, К. Р. Федина, А. М. Білоус
{"title":"Зміни ландшафтів у Чорнобильській зоні відчуження після лісових пожеж 2022 року","authors":"М. С. Мацала, В. В. Миронюк, К. Р. Федина, А. М. Білоус","doi":"10.36930/40320605","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розглянуто ландшафтні зміни у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) після природних порушень. З кожним роком площа вкритих лісом земель на цій території зростає. За умови обмеженості доступу до ЧЗВ застосування даних дистанційного зондування Землі є одним з ефективних шляхів вивчення видозмін ландшафтів, спричинених природними порушеннями. Застосовано методи просторової екології та класифікований наземний покрив до та після пожеж (на основі спектрально вирівняних даних супутників Landsat). Використано серію ландшафтних метрик, які характеризують параметри ландшафтного різноманіття та фрагментації цільового класу наземного покриву (зокрема – лісового покриву). Катастрофічні пожежі 2020 р. глибоко вплинули на фрагментацію лісового покриву по всій території ЧЗВ. Найбільшої зміни зазнала середня площа серцевинної частини ділянки класу \"ліс\" на згарищах, а саме її зменшення (на 65 %) та відповідно збільшилась кількість узлісь (на третину). Виявлено, що ці драматичні зміни у межах екосистем, пройдених вогнем у 2020 р., мали істотний ефект і на рівні усієї ЧЗВ (зокрема, зменшення середньої площі серцевинної ділянки лісового покриву на 20 %). Дослідження показало, що залежно від попереднього типу наземного покриву можливе збільшення або зниження значень відповідного індексу ландшафтного біорізноманіття. Зокрема, повторне горіння ділянок згарищ 2015 р., деревна рослинність на яких почала поновлюватись, призвело до локального зниження значень показника ландшафтного різноманіття. Проте виявлено, що на рівні всієї ЧЗВ значення індексів різноманіття ландшафтів (і за формулою Шеннона, і за формулою Симпсона) збільшились після пожежі 2020 року. До цього призвела нова мозаїка ландшафтів із деревним, чагарниковим, трав'яним покривом і згарищами. Застосований підхід дає змогу оцінити просторові зміни на рівні ландшафту, доповнюючи знання про ліс та навколишнє середовище як взаємопов'язану систему.","PeriodicalId":33529,"journal":{"name":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2022-12-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Naukovii visnik NLTU Ukrayini","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.36930/40320605","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Розглянуто ландшафтні зміни у Чорнобильській зоні відчуження (ЧЗВ) після природних порушень. З кожним роком площа вкритих лісом земель на цій території зростає. За умови обмеженості доступу до ЧЗВ застосування даних дистанційного зондування Землі є одним з ефективних шляхів вивчення видозмін ландшафтів, спричинених природними порушеннями. Застосовано методи просторової екології та класифікований наземний покрив до та після пожеж (на основі спектрально вирівняних даних супутників Landsat). Використано серію ландшафтних метрик, які характеризують параметри ландшафтного різноманіття та фрагментації цільового класу наземного покриву (зокрема – лісового покриву). Катастрофічні пожежі 2020 р. глибоко вплинули на фрагментацію лісового покриву по всій території ЧЗВ. Найбільшої зміни зазнала середня площа серцевинної частини ділянки класу "ліс" на згарищах, а саме її зменшення (на 65 %) та відповідно збільшилась кількість узлісь (на третину). Виявлено, що ці драматичні зміни у межах екосистем, пройдених вогнем у 2020 р., мали істотний ефект і на рівні усієї ЧЗВ (зокрема, зменшення середньої площі серцевинної ділянки лісового покриву на 20 %). Дослідження показало, що залежно від попереднього типу наземного покриву можливе збільшення або зниження значень відповідного індексу ландшафтного біорізноманіття. Зокрема, повторне горіння ділянок згарищ 2015 р., деревна рослинність на яких почала поновлюватись, призвело до локального зниження значень показника ландшафтного різноманіття. Проте виявлено, що на рівні всієї ЧЗВ значення індексів різноманіття ландшафтів (і за формулою Шеннона, і за формулою Симпсона) збільшились після пожежі 2020 року. До цього призвела нова мозаїка ландшафтів із деревним, чагарниковим, трав'яним покривом і згарищами. Застосований підхід дає змогу оцінити просторові зміни на рівні ландшафту, доповнюючи знання про ліс та навколишнє середовище як взаємопов'язану систему.