АНАЛІЗ РЕАЛЬНИХ ДАНИХ ПРИЗНАЧЕНЬ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ У ПРОТОКОЛАХ СТИМУЛЯЦІЇ ПРИ ДОПОМІЖНИХ РЕПРОДУКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЯХ В УКРАЇНІ

Abstract

Значна поширеність показників безпліддя серед жінок та чоловіків в Україні за останні 5 років зростання в 3 рази, вимагає застосування допоміжних репродуктивних технологій (ДРТ). Мета роботи – вивчити реальні дані призначень лікарських засобів і витрат на них у протоколах стимуляції при ДРТ на основі ретроспективного аналізу медичних карт пацієнток у державному та приватному медичних центрах з ДРТ. Матеріали і методи. Аналіз частоти призначень, ранжування за витратами та ступенем важливості препаратів провели з допомогою АВС, VEN - аналізу та інтегрованого частотного / АВС, VEN- аналізу. Результати і обговорення. Частотний аналіз показав, що найбільш призначуваними препаратами за частотою у протоколах стимуляції жінок, які включені у Державну Програму лікування, були: хоріонічний гонадотропін, кислота ацетилсаліцилова, ганірелікс; а у приватному медичному центрі для жінок з довгим чи коротким протоколом лікування - полівітаміни з мікроелементами, прогестерон, кислота ацетилсаліцилова. Таким чином, структура призначень ЛЗ у протоколах стимуляції овуляції жінкам у приватному центрі показує, що найвищу частоту призначень мають вітамінно-мінеральні комплекси, які не включені у Протоколи лікування. Нами встановлено, що вартість курсу лікування на початку 2019 року (оптові ціни ЛЗ) у приватній структурі для жінки коротким протоколом стимуляції овуляції у середньому становить 15237,48 грн, при використанні довгого протоколу становлять 22793,86 грн.,  тобто є  на 33,2%  вищі витрати для пацієнтки. Висновки. Встановлено, що при використанні довгого протоколу стимуляції  77% витрат припадає на ЛЗ, які є життєво необхідними при ДРТ,  16 % - на основні (essential) ЛЗ та 7% - на другорядні ЛЗ. Для короткого протоколу стимуляції овуляції 73% витрат припадає на ЛЗ, які належать до категорії “V”, 10% - для категорії “Е” та майже 17%  - на  другорядні ЛЗ, тому виявлено напрями оптимізації призначень у цих схемах ДРТ. Виявлено, що у довгих та коротких протоколах стимуляції овуляції  у приватному центрі використовуються ЛЗ, які належать до другорядних, що вимагає оптимізації призначень для раціональності витрат. Перспективним є фармакоекономічний аналіз схем стимуляції за показниками «витрати-ефективність» для визначення економічно вигідних препаратів на курс лікування.