Вплив строків сівби на формування показників структури врожаю пшениці озимої

Abstract

Мета. Встановити вплив строків сівби пшениці озимої для отримання високих рівнів урожайності в умовах північно-східного Лісостепу та узагальнити результати за попередні етапи досліджень. Встановити урожайність сортів пшениці озимої, що дозволить виявити найбільш адаптовані до умов посухи і найбільш придатні до умов даної зони вирощування. Методи. Методи досліджень: польові, лабораторні, аналітичні, статистичні. Закладання дослідів, їх розташування проводились згідно методичних рекомендацій «Методичні вказівки щодо проведення польових досліджень і вивчення технології вирощування зернових культур». Статистичні опрацювання результатів дослідів проводили дисперсійним методом, при цьому використано пакет прикладних програм Excel. Результати. За результатами аналізу снопового матеріалу, який було проведено з метою визначення елементів структури врожаю рослин залежно від строків сівби та сортових особливостей встановлено, що в умовах звітного року максимально розвиненими рослини були за умов сівби у ранні строки. Особливо дана закономірність проявляється на показниках висоти рослин та густоти продуктивного стеблостою. Максимальний даний показник на рівні 121 см був у сорту МІП Вишиванка та 115 см у сорту Богдана. Найнижчими були сорти Вигадка та Краєвид – по 100 см. Густота продуктивного стеблостою за даного строку сівби становила в середньому за сортами 548 шт./м2. Найбільший даний показник був у сортів Пилипівка – 576 шт./м2 та МІП Вишиванка – 560 шт./м2. Дещо меншою була густота сортів Вигадка – 540 шт./м2 та Богдана – 510 шт./м2. За даного строку сівби кількість зерен в колосі складала від 34 до 38 шт. Маса зерна з колосу коливалась за сортами в межах 1,58–1,74 г/колос. Маса 1000 зерен формувалась на рівні 45,4–48,5 г. Найнижчими показниками розвитку характеризувались рослини, що були висіяні 10 листопада. Так, їх висота коливалась за сортами в межах 76–88 см з густотою продуктивного стеблостою 390–432 шт./м2. Кількість зерен з колосу формувалась в межах 32–34 шт./м2. Маса зерен з колосу коливалася за сортами в межах 1,34–1,54 г/колос. Маса 1000 зерен за даного строку сівби була на рівні 42,0–45,2 г. Найбільш сприятливі умови для формування урожайності культури в умовах звітного року складались за сівби 10 вересня та 10–20 жовтня. Найбільш урожайними серед сортів пшениці озимої у звітному році були Краєвид – 8,02 т/га, Пилипівка – 6,72 т/га, Вигадка – 6,68 т/га та МІП Вишиванка – 6,54 т/га, максимальні показники яких отримано за умов сівби 10 жовтня. Найменші показники урожайності отримано в більш пізні строки сівби, а саме 10 листопада. Урожайність пшениці озимої в середньому за сортами становила за даного строку сівби 4,29 т/га, що на 1,84 т/га менше, ніж на контролі при НІР05 – 0,62 т/га. Достовірне зниження урожайності сортів пшениці озимої було і при сівбі 01 листопада (на 0,67 т/га при НІР05 – 0,62 т/га). Висновки. Результати наших досліджень визначили, що сівба пшениці озимої ранніх строків сівби (10.09 та 10.10) гарантує оптимальний розвиток та високу продуктивність рослин. У 2023 році сприятливі умови для формування урожайності складались за сівби 10 вересня – 20 жовтня. Найбільш урожайними були сорти Краєвид – 8,02 т/га, Пилипівка – 6,72 т/га, Вигадка – 6,68 т/га та МІП Вишиванка – 6,54 т/га, максимальні показники яких отримано за сівби 10 жовтня. Найменші показники урожайності отримано в більш пізні строки сівби, а саме 10 листопада.