{"title":"ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ГЕНДЕРНОЇ РІВНОСТІ ТА ЇЇ МІЖНАРОДНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ","authors":"Н. М. Ковальська","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.43","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглянуто проблеми гендерної рівності в усьому спектрі життєдіяльності – у сферах праці, освіти, сім’ї, управління. Наведено головні історичні періоди вирішення гендерних проблем у світі – від патріархального та ортодоксального суспільства до модернового гуманістичного. З’ясовано сучасні погляди українських учених на проблему гендерної рівності та напрямки державної політики в цій сфері, зафіксовані в міжнародному й національному законодавствах. Проаналізовано положення деяких міжнародних актів і загалом діяльність Організації Об’єднаних Націй, що від початку свого існування питання гендерної рівності ставила на перше місце, пов’язуючи з його вирішенням спокій і стабільність у світі. Визначено проблеми гендерної рівності на ринку праці та під час виробничої діяльності, де відмінності між жінками й чоловіками полягають не лише в доступі до ринку праці й певного робочого місця, а й у різному оцінюванні жінок і чоловіків відповідно до стереотипів, вироблених у суспільстві. Акцентовано на увазі міжнародного співтовариства до гендерної нерівності в організації, зокрема до розриву в оплаті праці, розвитку кар’єри жінки, умов її праці, а також проблем інших людей із найбільш вразливих категорій суспільства. Зроблено висновки, що освітньо-виробничий потенціал жінки-працівниці ще не гарантує повного доступу її до посади, де ухвалюються рішення, – потрібні й інші чинники, серед яких визначено виконання положень міжнародних документів, яких має дотримуватися кожна держава, що входить до складу відповідної міжнародної організації, яка опікується питаннями гендерної рівноправності. Також має контролюватися гендерний розрив в оплаті праці, який мусить поступово зменшуватися.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Херсонського національного технічного університету","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.43","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглянуто проблеми гендерної рівності в усьому спектрі життєдіяльності – у сферах праці, освіти, сім’ї, управління. Наведено головні історичні періоди вирішення гендерних проблем у світі – від патріархального та ортодоксального суспільства до модернового гуманістичного. З’ясовано сучасні погляди українських учених на проблему гендерної рівності та напрямки державної політики в цій сфері, зафіксовані в міжнародному й національному законодавствах. Проаналізовано положення деяких міжнародних актів і загалом діяльність Організації Об’єднаних Націй, що від початку свого існування питання гендерної рівності ставила на перше місце, пов’язуючи з його вирішенням спокій і стабільність у світі. Визначено проблеми гендерної рівності на ринку праці та під час виробничої діяльності, де відмінності між жінками й чоловіками полягають не лише в доступі до ринку праці й певного робочого місця, а й у різному оцінюванні жінок і чоловіків відповідно до стереотипів, вироблених у суспільстві. Акцентовано на увазі міжнародного співтовариства до гендерної нерівності в організації, зокрема до розриву в оплаті праці, розвитку кар’єри жінки, умов її праці, а також проблем інших людей із найбільш вразливих категорій суспільства. Зроблено висновки, що освітньо-виробничий потенціал жінки-працівниці ще не гарантує повного доступу її до посади, де ухвалюються рішення, – потрібні й інші чинники, серед яких визначено виконання положень міжнародних документів, яких має дотримуватися кожна держава, що входить до складу відповідної міжнародної організації, яка опікується питаннями гендерної рівноправності. Також має контролюватися гендерний розрив в оплаті праці, який мусить поступово зменшуватися.