{"title":"СТАН ТА ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ КІБЕРБЕЗПЕКИ В ЕПОХУ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ – АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ЗА ГРОЗ ТА ЗАХОДІВ ЗАХИСТУ","authors":"Надія Фесьоха","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.33","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В статті наголошено, що кібератаки стають все більш поширеними і небезпечними в сучасному світі інформаційних технологій. Вони можуть призвести до серйозних наслідків для організацій та приватних осіб, включаючи крадіжку особистих даних, фінансові втрати, порушення конфіденційності, переривання бізнес-процесів і навіть загрозу національній безпеці. Щоб захиститися від кібератак, необхідно використовувати сучасні методи захисту та профілактичні заходи. Це включає в себе регулярне оновлення програмного забезпечення і антивірусних програм, навчання співробітників організацій безпеки інформації, використання багатофакторної аутентифікації і шифрування даних. Безпека інформації є ключовим питанням в сучасному світі, і важливо вживати всіх необхідних заходів для захисту себе і своєї організації від кіберзагроз. Математичне забезпечення таких систем включає моделі процесів атаки на механізми захисту та блокування або усунення кіберзагроз. Описано модель для множин процесу захисту інформації з повним перекриттям загроз. Зроблено узагальнення про те, що система захисту інформації і кібербезпеки – це складний комплекс програмних, криптографічних, організаційних та інших засобів, методів і заходів призначених для захисту інформації та кібербезпеки. Кібербезпека на державному рівні має спиратися на реалізацію функцій органів державної влади, які забезпечують національну кібербезпеку, впровадження стратегії, національної політики та сучасного ефективного інструментарію кіберзахисту. Зроблено висновок, що серед першочергових завдань, які стоять перед державними інститутами України в рамках забезпечення інформаційного та цифрового суверенітетів, є: здійснення автоматичного моніторингу свого інформаційного простору; впровадження законодавства про відповідальність за контент; впровадження законодавства, яке регулює фільтрацію інтернет-контенту; недопущення використання новітніх інформаційних технологій для поширення соціально шкідливих ідей і закликів.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Херсонського національного технічного університету","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.33","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В статті наголошено, що кібератаки стають все більш поширеними і небезпечними в сучасному світі інформаційних технологій. Вони можуть призвести до серйозних наслідків для організацій та приватних осіб, включаючи крадіжку особистих даних, фінансові втрати, порушення конфіденційності, переривання бізнес-процесів і навіть загрозу національній безпеці. Щоб захиститися від кібератак, необхідно використовувати сучасні методи захисту та профілактичні заходи. Це включає в себе регулярне оновлення програмного забезпечення і антивірусних програм, навчання співробітників організацій безпеки інформації, використання багатофакторної аутентифікації і шифрування даних. Безпека інформації є ключовим питанням в сучасному світі, і важливо вживати всіх необхідних заходів для захисту себе і своєї організації від кіберзагроз. Математичне забезпечення таких систем включає моделі процесів атаки на механізми захисту та блокування або усунення кіберзагроз. Описано модель для множин процесу захисту інформації з повним перекриттям загроз. Зроблено узагальнення про те, що система захисту інформації і кібербезпеки – це складний комплекс програмних, криптографічних, організаційних та інших засобів, методів і заходів призначених для захисту інформації та кібербезпеки. Кібербезпека на державному рівні має спиратися на реалізацію функцій органів державної влади, які забезпечують національну кібербезпеку, впровадження стратегії, національної політики та сучасного ефективного інструментарію кіберзахисту. Зроблено висновок, що серед першочергових завдань, які стоять перед державними інститутами України в рамках забезпечення інформаційного та цифрового суверенітетів, є: здійснення автоматичного моніторингу свого інформаційного простору; впровадження законодавства про відповідальність за контент; впровадження законодавства, яке регулює фільтрацію інтернет-контенту; недопущення використання новітніх інформаційних технологій для поширення соціально шкідливих ідей і закликів.