{"title":"МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АНТИКРИЗОВОЇ СТІЙКОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА","authors":"Ю. О. Джерелюк","doi":"10.35546/kntu2078-4481.2024.2.36","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Збереження високого рівня антикризової стійкості є ключовим для забезпечення успішного розвитку туристичних підприємства на довгострокову перспективу в умовах постійних змін і конкуренції. Туристичним підприємствам необхідно мати високий рівень гнучкості, адаптивності та здатності до швидкого реагування на зміни. За таких умов для підприємства основним завданням діяльності є формування адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості. У статті теоретично обґрунтовано методичний підхід до оцінювання адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства. Визначено ключові показники оцінки адаптаційних можливостей туристичного підприємства для успішної адаптації до змін у бізнес-середовищі. Наведено результати оцінки впливу адаптаційних можливостей на забезпечення складових антикризової стійкості, розрахунку адаптаційного потенціалу забезпечення складових антикризової стійкості та оцінки потенційних резервів підвищення складових антикризової стійкості туристичного підприємства. Зазначено, що оцінювання адаптаційного потенціалу сукупно з функціональними складовими антикризової стійкості вирішує проблему мобілізації внутрішніх резервів туристичного підприємства задля створення умов ефективної діяльності підприємств в умовах нестабільності ринку. Для забезпечення своєчасної адаптивної реакції на зміну чинників зовнішнього середовища запропоновано управлінські рішення для окремих рівнів адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості (високий, достатній, задовільний, низький), практична реалізація яких створює можливість нівелювання негативного впливу чинників зовнішнього середовища та використання внутрішніх адаптаційних можливостей туристичного підприємства.","PeriodicalId":518826,"journal":{"name":"Вісник Херсонського національного технічного університету","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-07-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Вісник Херсонського національного технічного університету","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2024.2.36","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Збереження високого рівня антикризової стійкості є ключовим для забезпечення успішного розвитку туристичних підприємства на довгострокову перспективу в умовах постійних змін і конкуренції. Туристичним підприємствам необхідно мати високий рівень гнучкості, адаптивності та здатності до швидкого реагування на зміни. За таких умов для підприємства основним завданням діяльності є формування адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості. У статті теоретично обґрунтовано методичний підхід до оцінювання адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості туристичного підприємства. Визначено ключові показники оцінки адаптаційних можливостей туристичного підприємства для успішної адаптації до змін у бізнес-середовищі. Наведено результати оцінки впливу адаптаційних можливостей на забезпечення складових антикризової стійкості, розрахунку адаптаційного потенціалу забезпечення складових антикризової стійкості та оцінки потенційних резервів підвищення складових антикризової стійкості туристичного підприємства. Зазначено, що оцінювання адаптаційного потенціалу сукупно з функціональними складовими антикризової стійкості вирішує проблему мобілізації внутрішніх резервів туристичного підприємства задля створення умов ефективної діяльності підприємств в умовах нестабільності ринку. Для забезпечення своєчасної адаптивної реакції на зміну чинників зовнішнього середовища запропоновано управлінські рішення для окремих рівнів адаптаційного потенціалу забезпечення антикризової стійкості (високий, достатній, задовільний, низький), практична реалізація яких створює можливість нівелювання негативного впливу чинників зовнішнього середовища та використання внутрішніх адаптаційних можливостей туристичного підприємства.