ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ КОНФІДЕНЦІЙНОГО СПІВРОБІТНИЦТВА ЯК ЗАСОБУ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ПЕРЕПРАВЛЕННЮ ОСІБ ЧЕРЕЗ ДЕРЖА ВНИЙ КОРДОН УКРАЇНИ

Abstract

Авторами статті виокремлені та висвітлені особливості використання конфіденційного співробітництва як засобу протидії незаконному переправленню осіб через державний кордон України. Обґрунтовано, що основою формою негласного отримання інформації, проведення оперативно-розшукової діяльності щодо протидії кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.ст. 331, 332 КК України є одержання агентурної (конфіденційної) інформації від особи, яка добровільно надала згоду на засадах конфіденційного співробітництва брати участь у проведенні негласних слідчих (розшукових) дій та надавати інформацію слідчому (детективу), отриману ним під час їх проведення. Вказується, що одним із реальних шляхів залучення негласних працівників є встановлення оперативними співробітниками короткочасних оперативних контактів із особами, які мають оперативно значущу інформацію. Такий контакт будується на особистісних довірчих стосунках оперативного співробітника. Виокремлені найбільш ймовірні категорії таких осіб, які: а) мають або мали відношення до учинення правопорушень пов’язаних з державним кордоном (у тому числі з контрабандою); б) є раніше судимими та мешкають в контрольованих прикордонних районах; в) мешкають в прикордонних районах інших держав, що мають спільний кордон з Україною; г) раніше були залучені до конфіденційного співробітництва; ґ) є держслужбовцями, функціональні обов’язки яких пов’язані з різними аспектами охорони державного кордону та митних інтересів держави; д) є підприємцями, економічна діяльність яких пов’язана з трудовою міграцією; е) постраждали від торгівлі людьми; є) раніше використовували послуги осіб, незаконна діяльність яких пов’язана з незаконним перетином державного кордону. Систематизовані принципи використання конференційного співробітництва щодо протидії організації незаконному переправленню осіб через державний кордон України.