С. В. Свєшніков, В. П. Бочарніков, П. А. Ковальчук
{"title":"Проблема коректного вирішення задачі багатокритеріального вибору альтернатив на основі методів зведення кількох критеріїв до одного","authors":"С. В. Свєшніков, В. П. Бочарніков, П. А. Ковальчук","doi":"10.33099/2304-2745/2024-1-80/115-125","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті аналізується випадок багатокритеріальної задачі вибору, коли методи зведення кількох критеріїв до одного не забезпечують розрізнення різних за природою альтернатив і, відповідно, можливість вибору. Досліджено підхід до вибору, який полягає в ієрархічній кластеризації в просторі кількох узагальнених критеріїв. \nМетод ієрархічної кластеризації передбачає вирішення задачі вибору в такі етапи. \n \nОцінюються всі альтернативи в системі критеріїв, яка не має єдиного узагальненого критерію. В задачі вибору системи озброєння (СО) це три критерії ефективності експлуатації ‑ бойове застосування, логістика, технічне обслуговування і ремонт. \nЗ оцінюваних альтернатив формується еталонна альтернатива, яка складається з найкращих оцінок альтернатив в критеріях найвищого рівня узагальнення. \nВ просторі критеріїв вищого рівня узагальнення вирішується задача ієрархічної кластеризації. В ієрархічній кластеризації кількість кластерів заздалегідь невідома. Результатом кластеризації є одна або кілька альтернатив, які максимально еквівалентні еталонній альтернативі. \nОсоба, яка приймає рішення, здійснює кінцевий вибір, враховуючи додаткові неформальні фактори. \n \nОсновними напрямами подальших досліджень доцільно вважати такі: \nвдосконалення порядок визначення еталонної альтернативи; \nуточнення порядку формування неявного еталону, зокрема за рахунок зміни множини часткових критеріїв, а також за рахунок розгляду додаткових властивостей критеріїв; \nдослідження зміни результатів кластеризації у разі формування відношення схожості між альтернативами за допомогою інших метрик, ніж відстань Хемінга.","PeriodicalId":176853,"journal":{"name":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","volume":" 18","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Збірник наукових праць Центру воєнно-стратегічних досліджень НУОУ імені Івана Черняховського","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2304-2745/2024-1-80/115-125","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті аналізується випадок багатокритеріальної задачі вибору, коли методи зведення кількох критеріїв до одного не забезпечують розрізнення різних за природою альтернатив і, відповідно, можливість вибору. Досліджено підхід до вибору, який полягає в ієрархічній кластеризації в просторі кількох узагальнених критеріїв.
Метод ієрархічної кластеризації передбачає вирішення задачі вибору в такі етапи.
Оцінюються всі альтернативи в системі критеріїв, яка не має єдиного узагальненого критерію. В задачі вибору системи озброєння (СО) це три критерії ефективності експлуатації ‑ бойове застосування, логістика, технічне обслуговування і ремонт.
З оцінюваних альтернатив формується еталонна альтернатива, яка складається з найкращих оцінок альтернатив в критеріях найвищого рівня узагальнення.
В просторі критеріїв вищого рівня узагальнення вирішується задача ієрархічної кластеризації. В ієрархічній кластеризації кількість кластерів заздалегідь невідома. Результатом кластеризації є одна або кілька альтернатив, які максимально еквівалентні еталонній альтернативі.
Особа, яка приймає рішення, здійснює кінцевий вибір, враховуючи додаткові неформальні фактори.
Основними напрямами подальших досліджень доцільно вважати такі:
вдосконалення порядок визначення еталонної альтернативи;
уточнення порядку формування неявного еталону, зокрема за рахунок зміни множини часткових критеріїв, а також за рахунок розгляду додаткових властивостей критеріїв;
дослідження зміни результатів кластеризації у разі формування відношення схожості між альтернативами за допомогою інших метрик, ніж відстань Хемінга.