ОРГАНІЗАЦІЯ ПІДГОТОВКИ ПУБЛІЧНИХ СЛУЖБОВЦІВ ДЛЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАЛОГО ПОВОЄННОГО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ

Abstract

Стаття присвячена удосконаленню механізмів організації підготовки публічних службовців для забезпечення сталого повоєнного регіонального розвитку в Україні, в якій наголошується, що підготовка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування передбачає отримання ними відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, зокрема, магістерську освіту за спеціальностями, спрямованими на професійну діяльність у сфері державної служби та служби в органах місцевого самоврядування. Запропоновано включити до навчального процесу щодо підготовки та підвищення кваліфікації публічних службовців дисципліни, які дозволять посадовцям опанувати наступні компетентності: навички написання та підготовки звітів та інших офіційних документів, що є важливим елементом управлінської діяльності; вміння проводити презентації та вести усну комунікацію, оскільки це необхідно для ефективного спілкування з громадськістю, особливо в повоєнний період та на тимчасово окупованих територіях після їх звільнення від агресора, колегами та підлеглими; здатність приймати управлінські рішення, звертаючи увагу на обсяг відповідальності та рівень підготовленості кожного посадовця; навички консультування та вміння слухати, що є важливими для забезпечення ефективного спілкування з громадськістю та колегами по роботі; вміння головувати, готувати до участі в нарадах та проведення їх результативно, що включає в себе організацію та керування дискусіями. У методологічному плані у статті акцентується увага на використанні досліджень у різних галузях публічно-управлінського знання: системний підхід, абстракції та згрупування, порівняльний аналіз та узагальнення. Робиться висновок щодо ключових аспектів принципів організації підготовки публічних службовців для забезпечення сталого повоєнного регіонального розвитку в Україні: системна єдність професійної підготовки; випереджаючий характер навчання; висока універсальність вмінь, знань і навичок; залучення спеціалістів і керівників органів публічної влади; тісний взаємозв’язок з практикою і досвідом; інформаційно-аналітичне забезпечення; стажування викладачів в органах публічної влади; забезпеченість навчального процесу кваліфікованими науково-педагогічними кадрами, у тому числі тих, хто має практичний досвід роботи в органах влади.