{"title":"ЛЕГІТИМНІСТЬ ЯК ОЗНАКА ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА","authors":"В. С. Шилінгов, О. В. Чернецька","doi":"10.33244/2617-4154-2(15)-2024-38-45","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Статтю присвячено дослідженню загальнотеоретичних аспектів легітимності правової системи громадянського суспільства. Досліджено, що легітимність пов’язана зі спільними (загальними) уявленнями, сподіваннями, вимогами та оцінками соціальних суб’єктів, на яких базується довіра до правових норм та їх авторитет у суспільстві. Наголошено, що легітимність є основоположною та невід’ємною рисою правової системи громадянського суспільства. \nДосліджуючи поняття легітимності, звертаємо увагу на те, що ця ознака стосується саме позитивного права, норми якого мають відповідати вимогам природного права, що зі свого боку є основою довіри до норм позитивного права з боку суспільства. \nВважаємо, що суспільство як складна соціальна система потребує упорядкування та налагодження взаємодії між його структурними елементами. Саме для цього в ньому з’являються держава та право, які разом із суспільством пройшли тривалий шлях еволюційного розвитку, в результаті якого в Новий час воно остаточно сформувалось як громадянське, яке базується на юридичній (формальній) свободі та рівності суб’єктів. У зв’язку з цим з’являються і відповідні вимоги до права та державної влади, зокрема вимога легітимності, яка полягає в довірі до зазначених інституцій з боку суспільства. Зазначено, що легітимність влади тісно переплітається з легітимністю права, ґрунтується на ній. \nАвторами зроблено висновок, що правила поведінки, які встановлюються владою і забезпечуються її примусовою силою (позитивне право) мають базуватися на довірі суспільства, а тому не можуть суперечити загальновизнаним правовим цінностям та вимогам природного права.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"30 16","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-06-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ірпінський юридичний часопис","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-2(15)-2024-38-45","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Статтю присвячено дослідженню загальнотеоретичних аспектів легітимності правової системи громадянського суспільства. Досліджено, що легітимність пов’язана зі спільними (загальними) уявленнями, сподіваннями, вимогами та оцінками соціальних суб’єктів, на яких базується довіра до правових норм та їх авторитет у суспільстві. Наголошено, що легітимність є основоположною та невід’ємною рисою правової системи громадянського суспільства.
Досліджуючи поняття легітимності, звертаємо увагу на те, що ця ознака стосується саме позитивного права, норми якого мають відповідати вимогам природного права, що зі свого боку є основою довіри до норм позитивного права з боку суспільства.
Вважаємо, що суспільство як складна соціальна система потребує упорядкування та налагодження взаємодії між його структурними елементами. Саме для цього в ньому з’являються держава та право, які разом із суспільством пройшли тривалий шлях еволюційного розвитку, в результаті якого в Новий час воно остаточно сформувалось як громадянське, яке базується на юридичній (формальній) свободі та рівності суб’єктів. У зв’язку з цим з’являються і відповідні вимоги до права та державної влади, зокрема вимога легітимності, яка полягає в довірі до зазначених інституцій з боку суспільства. Зазначено, що легітимність влади тісно переплітається з легітимністю права, ґрунтується на ній.
Авторами зроблено висновок, що правила поведінки, які встановлюються владою і забезпечуються її примусовою силою (позитивне право) мають базуватися на довірі суспільства, а тому не можуть суперечити загальновизнаним правовим цінностям та вимогам природного права.