Дослідження адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами до навчання в університеті

Abstract

Метою дослідження є емпіричне з’ясування й теоретичне обґрунтування психологічного адаптаційного потенціалу і типів адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами щодо навчання в університеті. У дослідженні взяли участь студенти-першокурсники Південно-Казахстанського університету імені М. Ауезова (ПКУ імені М. Ауезова) і Казахського національного педагогічного університету імені Абая (КНПУ імені Абая), загальною кількістю 469 осіб у віковому діапазоні від 17 до 19 років. Студенти-першокурсники з особливими освітніми потребами склали 154 особи. Описова частотна характеристика вибіркової сукупності: M=18.22; SD=±2.45; Me=18.00; Mo=18.00. Методи. Валідні й надійні опитувальники: “Діагностика соціально-психологічної адаптації” (ДСПА) (Rogers, Dymond, 1955); Багаторівневий особистісний опитувальник “Адаптивність” (МЛО–АМ) (Маклаков, Чермянін, 1993). Використано індуктивний, дедуктивний методи, аналізування, узагальнення, обґрунтування і синтезування наукових теоретичних та емпіричних даних. Результати. З’ясовано, що за шкалами “адаптивність” (U=245.00; p=.000); “прийняття себе” (U=312.00; p=.003); “прийняття інших” (U=318.00; p=.004); “поведінкова регуляція” (U=241.00; p=.000); “комунікативний потенціал” (U=203.00; p=.000) і “особистісний адаптаційний потенціал” (U=312.00; p=.003) студенти-першокурсники з особливими освітніми потребами поступаються студентам без особливих освітніх потреб. Пояснено такі очікувані результати певними труднощами в процесі комунікації, у тому числі з представниками протилежної статі. Констатовано відсутність статистичної достовірності між досліджуваними з особливими освітніми потребами (група 1) і без особливих освітніх потреб (група 2) за параметром “моральна нормативність” (U=621.00; p=.059). Пояснено, що сталість сформованих моральних канонів складає ключову цінність цього контингенту студентів-першокурсників. Визначено кластеризацією методом k-середніх чотири типи адаптації студентів-першокурсників з особливими освітніми потребами до навчання в університеті: “Конструктивна адаптація” (кластер 1, n=20; 12.99%), “Деструктивна адаптація” (кластер 2, n=57; 37.01%), “Дезадаптація” (кластер 3, n=49; 31.82%), “Морально-нормативна адаптація” (кластер 4, n=28; 18.18%). Зазначено, що з’ясовані типи упорядковують значний масив емпіричної інформації про особливі освітні потреби здобувачів, яка вимагає подальшої операціоналізації та дієвого впровадження в освітню практику. Дискусія і висновки. Доведено можливість впровадження результатів дослідження в аспекті вдосконалення інклюзивного освітнього середовища для оптимальної адаптації студентів-першокурсників до реалій університетського життя з метою реалізації очікувань усіх суб’єктів освітнього процесу.