Віктор Володимирович Плохіх, Зоя Кіреєва, Маріанна Скоромна
{"title":"Емоційний супровід організації часової перспективи українських вимушених мігрантів за кордоном","authors":"Віктор Володимирович Плохіх, Зоя Кіреєва, Маріанна Скоромна","doi":"10.32999/2663-970x/2024-11-2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета. Визначення особливостей зв’язку організації часової перспективи й емоційних переживань вимушених українських мігрантів за кордоном в аспекті їх зорієнтованості на адаптацію в критичній ситуації життєдіяльності. Методи. Досліджуваними були 77 українських вимушених мігрантів у країнах Європи та Північної Америки (вік – від 19 до 48 років). У дослідженні використано: “Опитувальник часової перспективи” Ф. Зімбардо; “Шкалу диференціальних емоцій” К. Ізард; Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу “компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості Е. Шострома. Результати. Встановлено, що у групі досліджуваних є високими індекс гострих негативних емоцій (Me = 27.00) і особистісна тривожність (Me = 45.00). Критерієм Фрідмана з’ясовано статистичні розбіжності в інтенсивності проявів різних емоцій у загальній групі досліджуваних (χ2 = 33,693; df = 9; p < .001) через найбільшу виразність емоції інтересу (Me = 8.00). Для групи встановлено, що прояви емоцій статистично пов’язані з часовими орієнтаціями таким чином: інтерес із негативним минулим (rs = -.294; p = .009), гедоністичним теперішнім (rs = -.264; p = .020), майбутнім (rs = .376; p = .001); гнів із негативним минулим (rs = .499; p < .001), гедоністичним теперішнім (rs = .266; p = .019), фаталістичним теперішнім (rs = .228; p = .046); презирство з негативним минулим (rs = .427; p < .001) і майбутнім (rs = -.321; p = .004). Також визначено, що тривожність пов’язана з часовими орієнтаціями в такий спосіб: реактивна тривожність із негативним минулим (rs = .319; p = .005) і майбутнім (rs = -.234; p = .041); особистісна тривожність із негативним минулим (rs = .452; p < .001) і майбутнім (rs = -.251; p = .027). Дискусія і висновки. У вимушених українських мігрантів за кордоном високий рівень виразності негативних емоцій і особистісної тривожності перешкоджає раціональному визначенню перспективи майбутнього і сприяє схильності до фаталістичного налаштування на поточні обставини. Підвищена орієнтація досліджуваних мігрантів на поточне гедоністичне задоволення потреб не сприяє адаптації і пов’язується з виразними негативними переживаннями обставин минулого та теперішнього, є стримуючою щодо визначення перспективи майбутнього. Суттєва виразність емоції інтересу сприяє явній, вмотивованій адаптацією орієнтації вимушених мігрантів на усунення невизначеності перспективи майбутнього.","PeriodicalId":347241,"journal":{"name":"Insight: the psychological dimensions of society","volume":"91 S79","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Insight: the psychological dimensions of society","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32999/2663-970x/2024-11-2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета. Визначення особливостей зв’язку організації часової перспективи й емоційних переживань вимушених українських мігрантів за кордоном в аспекті їх зорієнтованості на адаптацію в критичній ситуації життєдіяльності. Методи. Досліджуваними були 77 українських вимушених мігрантів у країнах Європи та Північної Америки (вік – від 19 до 48 років). У дослідженні використано: “Опитувальник часової перспективи” Ф. Зімбардо; “Шкалу диференціальних емоцій” К. Ізард; Фрайбургський особистісний опитувальник (FPI, форма В); методику Ч. Спілбергера для визначення рівня особистісної та реактивної тривожності; шкалу “компетентність у часі” з тесту самоактуалізації особистості Е. Шострома. Результати. Встановлено, що у групі досліджуваних є високими індекс гострих негативних емоцій (Me = 27.00) і особистісна тривожність (Me = 45.00). Критерієм Фрідмана з’ясовано статистичні розбіжності в інтенсивності проявів різних емоцій у загальній групі досліджуваних (χ2 = 33,693; df = 9; p < .001) через найбільшу виразність емоції інтересу (Me = 8.00). Для групи встановлено, що прояви емоцій статистично пов’язані з часовими орієнтаціями таким чином: інтерес із негативним минулим (rs = -.294; p = .009), гедоністичним теперішнім (rs = -.264; p = .020), майбутнім (rs = .376; p = .001); гнів із негативним минулим (rs = .499; p < .001), гедоністичним теперішнім (rs = .266; p = .019), фаталістичним теперішнім (rs = .228; p = .046); презирство з негативним минулим (rs = .427; p < .001) і майбутнім (rs = -.321; p = .004). Також визначено, що тривожність пов’язана з часовими орієнтаціями в такий спосіб: реактивна тривожність із негативним минулим (rs = .319; p = .005) і майбутнім (rs = -.234; p = .041); особистісна тривожність із негативним минулим (rs = .452; p < .001) і майбутнім (rs = -.251; p = .027). Дискусія і висновки. У вимушених українських мігрантів за кордоном високий рівень виразності негативних емоцій і особистісної тривожності перешкоджає раціональному визначенню перспективи майбутнього і сприяє схильності до фаталістичного налаштування на поточні обставини. Підвищена орієнтація досліджуваних мігрантів на поточне гедоністичне задоволення потреб не сприяє адаптації і пов’язується з виразними негативними переживаннями обставин минулого та теперішнього, є стримуючою щодо визначення перспективи майбутнього. Суттєва виразність емоції інтересу сприяє явній, вмотивованій адаптацією орієнтації вимушених мігрантів на усунення невизначеності перспективи майбутнього.