Методичні положення обґрунтування складу організаційних структур

Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка, Наталія Фреган
{"title":"Методичні положення обґрунтування складу організаційних структур","authors":"Олексій Загорка, Сергій Поліщук, Ірина Загорка, Наталія Фреган","doi":"10.33099/2311-7249/2024-49-1-5-15","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Під час створення або розвитку організації ключовим аспектом є визначення її потрібного складу, тобто сукупності елементів, здатних виконати визначені завдання з максимальною ефективністю за раціонального використання ресурсів. Проте функціонування організації здійснюється в умовах невизначеності. Це ускладнює обґрунтування складу її організаційної структури. Метою статті є розроблення методичних положень обґрунтування складу організаційної структури окресленого типу на основі принципів системного аналізу для виконання завдань за призначенням. Під час проведення дослідження застосовано: метод безпосереднього оцінювання – для визначення експертами ступеня взаємозв’язку згрупованих за визначеними ознаками завдань під час визначення необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості завдань, які повинні виконуватися організацією; метод планування експерименту – для формування варіантів складу підрозділів-виконавців завдань; експертний метод ранжирування – для оцінювання важливості показників, що характеризують створення і функціонування організації; метод таксономії – для визначення раціонального варіанта складу організаційної структури. Застосування зазначених методів дало змогу забезпечити визначення складу організаційної структури відповідно до цілей діяльності організації та завдань, що мають виконуватися для їх досягнення, а також необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури із врахуванням ступеня взаємозв’язку згрупованих завдань. Науковою новизною розроблених методичних положень є сумісне застосування методів планування експериментів і таксономії, що дає можливість визначити збалансований склад підрозділів за ефективністю і вартістю для виконання завдань організації. Особливістю розроблених методичних положень є комплексне застосування вказаних вище методів, що дасть змогу досягнути поставлену мету, яка визначає теоретичну значущість розроблених методичних положень. Розроблені у статті методичні положення можуть використовуватися органами державного і військового управління для обґрунтування збалансованого складу організаційних структур, що створюються або удосконалюються, за ефективністю і часом виконання завдань підрозділами та витратами на їх створення і застосування. Це визначає практичну значущість розроблених методичних положень. Застосування означених положень показано на прикладі.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"30 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-05-01","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2024-49-1-5-15","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Під час створення або розвитку організації ключовим аспектом є визначення її потрібного складу, тобто сукупності елементів, здатних виконати визначені завдання з максимальною ефективністю за раціонального використання ресурсів. Проте функціонування організації здійснюється в умовах невизначеності. Це ускладнює обґрунтування складу її організаційної структури. Метою статті є розроблення методичних положень обґрунтування складу організаційної структури окресленого типу на основі принципів системного аналізу для виконання завдань за призначенням. Під час проведення дослідження застосовано: метод безпосереднього оцінювання – для визначення експертами ступеня взаємозв’язку згрупованих за визначеними ознаками завдань під час визначення необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури; метод аналізу ієрархій – для оцінювання важливості завдань, які повинні виконуватися організацією; метод планування експерименту – для формування варіантів складу підрозділів-виконавців завдань; експертний метод ранжирування – для оцінювання важливості показників, що характеризують створення і функціонування організації; метод таксономії – для визначення раціонального варіанта складу організаційної структури. Застосування зазначених методів дало змогу забезпечити визначення складу організаційної структури відповідно до цілей діяльності організації та завдань, що мають виконуватися для їх досягнення, а також необхідних типів підрозділів (елементів) організаційної структури із врахуванням ступеня взаємозв’язку згрупованих завдань. Науковою новизною розроблених методичних положень є сумісне застосування методів планування експериментів і таксономії, що дає можливість визначити збалансований склад підрозділів за ефективністю і вартістю для виконання завдань організації. Особливістю розроблених методичних положень є комплексне застосування вказаних вище методів, що дасть змогу досягнути поставлену мету, яка визначає теоретичну значущість розроблених методичних положень. Розроблені у статті методичні положення можуть використовуватися органами державного і військового управління для обґрунтування збалансованого складу організаційних структур, що створюються або удосконалюються, за ефективністю і часом виконання завдань підрозділами та витратами на їх створення і застосування. Це визначає практичну значущість розроблених методичних положень. Застосування означених положень показано на прикладі.
证明组织结构组成合理性的方法规定
在建立或发展一个组织时,关键是要确定其所需的构成,即一组能够以最高效率和合理利用资源来完成特定任务的要素。然而,一个组织的运作环境是不确定的。这就很难证明其组织结构组成的合理性。本文的目的是根据系统分析的原则,制定方法论规定,以证实所概述的组织结构类型的组成,从而完成预定的任务。在研究过程中,使用了以下方法:直接评估法--在确定组织结构所需单元(元素)类型时,由专家确定根据某些特征分组的任务的相互关联程度;层次分析法--评估组织要执行的任务的重要性;规划实验法--形成执行任务的单元组成的变体;专家排序法--评估创建组织结构的特征指标的重要性。应用这些方法可以根据组织的目标和为实现目标而执行的任务确定组织结构的组成,以及组织结构的必要单元(要素)类型,同时考虑到分组任务的相互关联程度。所制定方法规定的科学新颖性在于联合应用规划实验和分类学方法,从而有可能确定在效率和成本方面平衡的单位组成,以完成组织任务。所制定的方法规定的特殊性在于综合应用上述方法,从而实现目标,这也决定了所制定的方法规定的理论意义。从单位执行任务的效率和时间及其创建和应用成本的角度来看,公共和军事当局可以利用文章中制定的方法论规定来证明正在创建或改进的组织结构的平衡组成。这就决定了所制定的方法规定的实际意义。下面举例说明这些规定的应用。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信