СОЦІОКУЛЬТУРНЕ БАЧЕННЯ ФЕНОМЕНУ АГРЕСІЇ: ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ

Abstract

Питання людської агресії посідає не останню сходинку в сучасній гуманітаристиці. Людині притаманні біотичні тіло та інстинкти, тому закони тваринного світу впливають на її поведінку та бажання. Сутність людини є проявом підсвідомого, яке вона намагається осягнути завдяки її здатності мислити, що напряму пов’язано з динамічними процесами взаємодії між представниками суспільства. Полісемія як наукових тверджень, так і теоретичних методологічних підходів до вивчення цього питання вказує на актуальність проблеми агресії та потребу її роз’яснення і пошуку шляхів її вирішення. Невід’ємним аспектом життя будь-якої людини є комунікація з собі подібними в рамках соціальної інтеракції, яка переважно ведеться шляхом обміну ідеями, інформацією, думками та різного роду діяльності через один з найвагоміших соціальних культурних факторів – мову. Вивчення особливостей феномену агресії найбільш широко відкривається в симбіозі різних наук з філософією. Аби визначити притаманність людській природі такої властивості, як агресія, звертаємось до історико-, психолого-, соціально-філософських трактувань стосовно даного питання. Аристотель, З. Фрейд, К. Лоренц, Ф. Ніцше, Г. Саліван, Т. Гоббс, Р. Бах, Р. Барон, К. Юнг, Д. Річардсон, К. Хорні, Т. Томашевський, В. Шапар, Й. Рітер, Л. Фойєрбах, К. Валь, Д. Доллард, Н. Міллер, Р. Сірс, Т. Адорно, Ю. Габермас, М. Горкгаймер, Л. Берковіц, Дж. Ванделло, Д. Цільманн, К. Пур’є та інші філософи занурились у ґрунтовне вивчення даного аспекту людського життя. Більшість із них схиляється до концепції взаємозалежності агресії та мови. Роль мови як соціокультурного чинника в бутті людини неоціненна. Вона проявляє себе в різних формах та переважно інтерпретує явища життя за допомогою вербального тексту, що не завжди віддзеркалює позитивні прояви індивідуальності та створює перешкоди в культурному розвитку суспільства.