ОСОБЛИВОСТІ ПРОЕКТУВАННЯ ХВОСТОСХОВИЩ ВІДПОВІДНО ДО ВИМОГ УКРАЇНСЬКИХ ТА МІЖНАРОДНИХ НОРМ ТА СТАНДАРТІВ

Abstract

Збагачення мінеральної сировини – це сукупність процесів переробки мінеральної сировини з метою виділення із неї корисних компонентів. В результаті збагачення корисних копалин отримуються два основних продукти: товарний продукт (концентрат, окатки) та хвости (відходи від переробки руди). Хвости складуються в хвостосховище – спеціальну гідротехнічну споруду для прийому та зберігання твердих та рідких відходів збагачення корисних копалин. Дані гідротехнічні споруди задіяні в технологічному циклі підприємства і несуть великі ризики для навколишнього середовища, особливо коли вони запроектовані, побудовані та експлуатуються без дотримання вимог нормативних стандартів та рекомендацій. Хвостосховище входить в систему хвостового господарства комбінату разом з системами транспортування хвостів та оборотного водопостачання. При проектуванні, будівництві та експлуатації хвостосховищ найбільше уваги приділяється їх надійності та безпеці експлуатації, оскільки руйнування таких об’єктів може призвести до катастрофічних наслідків. Надійність та безпека експлуатації хвостосховищ залежить від конструктивних рішень, які приймаються на основі інженерних вишукувань, моніторингу технічного стану та виконаних розрахунків стійкості огороджувальних споруд хвостосховищ із урахуванням специфіки будівництва таких споруд. Проектування, будівництво, експлуатація та консервація хвостосховищ здійснюється згідно з відповідними нормативними документами та стандартами. В даній статті представлено огляд та порівняльний аналіз вимог стандартів України з міжнародними стандартами при проектуванні хвостосховищ.