ШЛЯХИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКЛАДАННЯ ІЄРОГЛІФІКИ ЯПОНСЬКОЇ ТА КИТАЙСЬКОЇ МОВ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ НЕФІЛОЛОГІЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

Abstract

У статті розглянуто проблеми викладання ієрогліфіки у закладах вищої освіти нефілологічного спрямування та запропоновано методичні підходи до підвищення ефективності формування графемної компетентності у слухачів. З огляду на складність японської та китайської мов для опанування носіями української мови, специфіку освітніх програм нефілологічних спеціальностей, зокрема обмежений час для вивчення мови, інші академічні пріоритети тощо питання ефективного викладання графічного компонента цих двох східних мов постає особливо актуальним.У статті проаналізовано особливості й обґрунтовано переваги методів і підходів до викладання ієрогліфіки японської та китайської мов у закладах вищої освіти, зокрема мультисенсорного підходу, принципу “маленьких кроків”, методики Чжана Пенпена, використання прописів, наочних матеріалів, застосування інтерактивних онлайн-ресурсів тощо.Зважаючи на те, що кожен слухач має свою власну перцептивну модальність, тобто основний канал сприйняття інформації, та індивідуальний стиль навчання, викладачі китайської та японської мов мають застосовувати цілу низку різних підходів і методів навчання ієрогліфіки та залучати зоровий, аудіальний та кінестетичний перцептивні канали слухачів для досягнення мети засвоєння великої кількості ієрогліфічного матеріалу в короткий термін та опанування ієрогліфіки під час самостійного опрацювання відповідно до індивідуального стилю навчання.У статті також подано пропозиції вправ, що можуть бути впроваджені на заняттях з китайської та японської мов, рекомендації щодо більш ефективної адаптації викладання ієрогліфіки цих мов до освітнього процесу у ЗВО нефілологічного спрямування.