{"title":"МІГРАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ В НАУКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ УКРАЇНИ (1991–2023)","authors":"Руслана Попп, Андрій Кірда","doi":"10.24919/2312-2595.15/57.14","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлити міграційні процеси у середовищі науковців у період незалежності України, з’ясувати їх причини на певних етапах українського державотворення та показати перспективні шляхи створення сприятливих умов для збереження та повернення вітчизняних учених та притоку фахівців із-за кордону. Методологія дослідження базується на загальноприйнятих принципах науковості, об’єктивності, історизму, методах зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна. У статті висвітлено проблему виїзду за кордон науковців, її загострення в умовах війни росії проти України, а також можливості поповнення інтелектуальних ресурсів за рахунок імміграції. Висновки. Міграційні процеси у середовищі науковців є важливим аспектом українського державотворення. Через кризові явища в науці, незадоволеність умовами праці та побуту значна частина науковців у пошуках кращих професійних та життєвих можливостей виїхали з країни або перейшли в інші галузі. Науковці змушені були покинути свої місця проживання, часто змінюючи сферу своєї зайнятості, через російську агресію. Збереження, повернення вітчизняних та залучення іноземних висококваліфікованих фахівців є важливими умовами здійснення відбудовчих процесів в Україні. Для цього наша держава має і надалі продовжувати реформи у науковій та освітніх сферах, забезпечити різні шляхи фінансування та модернізацію наукової діяльності, створити сприятливе інноваційне середовище, розвивати міжнародну наукову співпрацю, поглиблювати інтеграцію до світового і Європейського дослідницького простору. Важливим є використання зв’язків і співпраця з українськими науковцями із-за кордону. Крім того, необхідно підвищувати соціальний престиж професії науковця, визначити та застосовувати стимулюючі кар’єрні траєкторії в науковій сфері. Необхідним є і оновлення та вдосконалення імміграційного законодавства, зменшення бюрократичних перепон щодо легалізації проживання та працевлаштування в Україні зарубіжних науковців, надання допомоги в їх облаштуванні.","PeriodicalId":291297,"journal":{"name":"Problems of humanities History","volume":"63 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-04-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Problems of humanities History","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.24919/2312-2595.15/57.14","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті – висвітлити міграційні процеси у середовищі науковців у період незалежності України, з’ясувати їх причини на певних етапах українського державотворення та показати перспективні шляхи створення сприятливих умов для збереження та повернення вітчизняних учених та притоку фахівців із-за кордону. Методологія дослідження базується на загальноприйнятих принципах науковості, об’єктивності, історизму, методах зовнішньої та внутрішньої критики джерел. Наукова новизна. У статті висвітлено проблему виїзду за кордон науковців, її загострення в умовах війни росії проти України, а також можливості поповнення інтелектуальних ресурсів за рахунок імміграції. Висновки. Міграційні процеси у середовищі науковців є важливим аспектом українського державотворення. Через кризові явища в науці, незадоволеність умовами праці та побуту значна частина науковців у пошуках кращих професійних та життєвих можливостей виїхали з країни або перейшли в інші галузі. Науковці змушені були покинути свої місця проживання, часто змінюючи сферу своєї зайнятості, через російську агресію. Збереження, повернення вітчизняних та залучення іноземних висококваліфікованих фахівців є важливими умовами здійснення відбудовчих процесів в Україні. Для цього наша держава має і надалі продовжувати реформи у науковій та освітніх сферах, забезпечити різні шляхи фінансування та модернізацію наукової діяльності, створити сприятливе інноваційне середовище, розвивати міжнародну наукову співпрацю, поглиблювати інтеграцію до світового і Європейського дослідницького простору. Важливим є використання зв’язків і співпраця з українськими науковцями із-за кордону. Крім того, необхідно підвищувати соціальний престиж професії науковця, визначити та застосовувати стимулюючі кар’єрні траєкторії в науковій сфері. Необхідним є і оновлення та вдосконалення імміграційного законодавства, зменшення бюрократичних перепон щодо легалізації проживання та працевлаштування в Україні зарубіжних науковців, надання допомоги в їх облаштуванні.