{"title":"Машинне навчання для прогнозування й ранньої діагностики серцево-судинних захворювань: методи й перспективи","authors":"","doi":"10.57125/pmed.2024.01.29.04","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті було передбачено огляд ключових алгоритмів та технік машинного навчання, їхньої ефективності та придатності у контексті кардіологічних досліджень. Особлива увага приділена оцінці потенційних переваг та обмежень цих методів, а також розгляду перспектив їх подальшого розвитку та інтеграції у клінічну практику для підвищення точності діагностики та ефективності лікування серцево-судинних захворювань.\n\nМета: систематизація та аналіз сучасних методів машинного навчання, які використовуються для прогнозування та ранньої діагностики серцево-судинних захворювань.\n\nМетоди: Для вирішення поставленої мети проаналізовано сучасну наукову літературу, яка доступна в базах даних Scopus, PubMed, Google та інших.\n\nРезультати: Для досягнення поставленої мети роботи проаналізовано наукову літературу й визначено, що сучасні праці охоплюють моделі на основі машинного навчання для прямого прогнозування серцево-судинних захворювань, що ґрунтується на факторах ризику або результатах медичної візуалізації й гемодинаміки із судинною геометрією, рівняннями й методами для непрямої оцінки серцево-судинних захворювань. Для передбачення ризику й оцінки цих захворювань традиційно використовуються статистичні моделі. Проте в сучасну епоху розвитку технологій для оцінки ризиків у пацієнтів і прогнозування розвитку серцево-судинних захворювань швидко впроваджується підхід із використанням штучного інтелекту. Такі фактори ризику серцево-судинних захворювань, як вік, стать, раса, соціально-економічний статус, діабет й ожиріння, пов'язані з летальністю. Біомаркери, включно з ЕКГ, сироватковими маркерами й параметрами візуалізації, запропоновані як ефективні предиктори у разі інтегрованого підходу машинного навчання. Для машинного навчання з метою виявлення захворювань серця на ранній стадії як один із методів класифікації широко використовуються Decision Trees – «дерева рішень».\n\nУ клінічних умовах він має сильні сторони на противагу іншим методам класифікації завдяки його доступності сприйняття й придатності для класифікації даних.\n\nВисновки: Зважаючи на розповсюдженість серцево-судинних захворювань, а також їхніх ускладнень у всьому світі, дуже важливим є використання машинного навчання для виявлення початкових ознак розвитку/ризику цих захворювань і для своєчасної профілактики, діагностики й ефективного лікування.","PeriodicalId":518379,"journal":{"name":"Перспективи та виклики теоретичної медицини","volume":"48 12","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-29","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Перспективи та виклики теоретичної медицини","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.57125/pmed.2024.01.29.04","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті було передбачено огляд ключових алгоритмів та технік машинного навчання, їхньої ефективності та придатності у контексті кардіологічних досліджень. Особлива увага приділена оцінці потенційних переваг та обмежень цих методів, а також розгляду перспектив їх подальшого розвитку та інтеграції у клінічну практику для підвищення точності діагностики та ефективності лікування серцево-судинних захворювань.
Мета: систематизація та аналіз сучасних методів машинного навчання, які використовуються для прогнозування та ранньої діагностики серцево-судинних захворювань.
Методи: Для вирішення поставленої мети проаналізовано сучасну наукову літературу, яка доступна в базах даних Scopus, PubMed, Google та інших.
Результати: Для досягнення поставленої мети роботи проаналізовано наукову літературу й визначено, що сучасні праці охоплюють моделі на основі машинного навчання для прямого прогнозування серцево-судинних захворювань, що ґрунтується на факторах ризику або результатах медичної візуалізації й гемодинаміки із судинною геометрією, рівняннями й методами для непрямої оцінки серцево-судинних захворювань. Для передбачення ризику й оцінки цих захворювань традиційно використовуються статистичні моделі. Проте в сучасну епоху розвитку технологій для оцінки ризиків у пацієнтів і прогнозування розвитку серцево-судинних захворювань швидко впроваджується підхід із використанням штучного інтелекту. Такі фактори ризику серцево-судинних захворювань, як вік, стать, раса, соціально-економічний статус, діабет й ожиріння, пов'язані з летальністю. Біомаркери, включно з ЕКГ, сироватковими маркерами й параметрами візуалізації, запропоновані як ефективні предиктори у разі інтегрованого підходу машинного навчання. Для машинного навчання з метою виявлення захворювань серця на ранній стадії як один із методів класифікації широко використовуються Decision Trees – «дерева рішень».
У клінічних умовах він має сильні сторони на противагу іншим методам класифікації завдяки його доступності сприйняття й придатності для класифікації даних.
Висновки: Зважаючи на розповсюдженість серцево-судинних захворювань, а також їхніх ускладнень у всьому світі, дуже важливим є використання машинного навчання для виявлення початкових ознак розвитку/ризику цих захворювань і для своєчасної профілактики, діагностики й ефективного лікування.