{"title":"ПАМ’ЯТНИКИ ДОНЕЦЬКА: МОВЧАЗНІ ВАРТОВІ РОСІЙСЬКО-РАДЯНСЬКОЇ СПАДЩИНИ","authors":"Надія Темірова","doi":"10.61655/2708-1249.5(13).2023.212-218","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Розвідка присвячена проблемі монументально-меморіального наповнення міського простору Донецька. Показано, що його сформовано переважно за радянської доби. Стосуючись знакових для того часу подій – «Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни», «Великої Вітчизняної війни», пам’ятники працювали на формування радянської ідентичності. Данина українській історії обмежувалася формальними монументами Т. Шевченку, І. Франку, Б. Хмельницькому. На межі ХХ–ХХІ ст. монументальний простір Донецька вирізнявся домінуючим радянським наповненням, яке не лише не зазнало істотних змін, але й доповнювалося новими аналогічними об’єктами. У такий спосіб консервувалася російсько-радянська спадщина, що стала основою формування вузької регіональної приналежності. На її подолання необхідно спрямовувати зусилля у процесі політики деокупації у найближчому майбутньому.","PeriodicalId":517661,"journal":{"name":"The Facets of History","volume":"26 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-07","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"The Facets of History","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.61655/2708-1249.5(13).2023.212-218","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Розвідка присвячена проблемі монументально-меморіального наповнення міського простору Донецька. Показано, що його сформовано переважно за радянської доби. Стосуючись знакових для того часу подій – «Великої Жовтневої соціалістичної революції та громадянської війни», «Великої Вітчизняної війни», пам’ятники працювали на формування радянської ідентичності. Данина українській історії обмежувалася формальними монументами Т. Шевченку, І. Франку, Б. Хмельницькому. На межі ХХ–ХХІ ст. монументальний простір Донецька вирізнявся домінуючим радянським наповненням, яке не лише не зазнало істотних змін, але й доповнювалося новими аналогічними об’єктами. У такий спосіб консервувалася російсько-радянська спадщина, що стала основою формування вузької регіональної приналежності. На її подолання необхідно спрямовувати зусилля у процесі політики деокупації у найближчому майбутньому.