{"title":"INFLUENCE OF ANDROGEN STATUS ON THE SEVERITY OF THE CLINICAL COURSE OF CORONARY ARTERY DISEASE IN MEN","authors":"O.O. Khaniukov, O. V. Bucharskyi","doi":"10.21802/artm.2024.1.29.178","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця. \nМатеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення. \nРезультати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p<0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p<0,05). \nВисновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС.","PeriodicalId":505424,"journal":{"name":"Art of Medicine","volume":null,"pages":null},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Art of Medicine","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.21802/artm.2024.1.29.178","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета: визначити взаємозв’язок між андрогенним статусом та клінічним перебігом ішемічної хвороби серця.
Матеріали та методи. У дослідженні прийняли участь 87 пацієнтів кардіологічного відділення із стабільною стенокардією напруження, віком від 45 до 65 років. Усім хворим проводилися рутинні клінічні та параклінічні дослідження. Окрім того хворим визначався рівень загального тестостерону та проводилося анкетування щодо ступеню вираженості симптомів ІХС, сумарний бал становив від 0 до 18. За результатами обстеження хворих було розділено на 2 групи. До першої групи включено хворих, у яких рівень тестостерону був вищий за 12,13 нмоль/л, до другої групи — тих, у кого рівень тестостерону був менший за дане нормативне значення.
Результати: Середній вік хворих склав 55 (50,25; 59) років (Me (25%;75%)). Рівень тестостерону у середньому склав 13,6 (9,83; 16,79) нмоль/л (норма 8,2-21,3 нмоль/л). Середня сума балів при анкетуванні за допомогою опитувальника вираженості симптомів склала 12 (10; 15). Виявлено статистично значущу негативну кореляцію між загальним рівнем тестостерону та сумою балів, що було отримано при анкетуванні хворих. Окрім того було отримано достовірний негативний кореляційний взаємозв’язок між ІМТ та рівнем загального тестостерону, (p<0,05). Також виявлено, що у групи з більшим рівнем тестостерону сума балів за результатами анкетування щодо вираженості симптомів ІХС була статистично значущо меншою ніж у другої, а середня кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу були достовірно більшими у групі з меншим рівнем загального тестостерону (p<0,05).
Висновки: Виявлено негативний кореляційний взаємозв’язок середньої сили між ступенем вираженості симптомів ІХС та рівнем загального тестостерону. Окрім того, було доведено, що у групі з меншим рівнем тестостерону спостерігалися більші кількість та середня тривалість епізодів депресії сегмента ST за добу. Отримані результати підкреслюють важливість андрогенів у впливі на клінічну картину та тяжкість симптомів ІХС.