INTEGRATION OF MODERN TECHNOLOGIES IN REHABILITATION AFTER INJURIES AND OPERATIONS IN UKRAINIAN MEDICAL PRACTICE

Abstract

У цій статті розглянуто інноваційні технології в реабілітації, що є вкрай актуальною темою у контексті розвитку медичної практики в Україні. Розвиток новітніх методів та технологій в реабілітації має великий потенціал для поліпшення якості медичної допомоги та підвищення життєвого комфорту пацієнтів. Мета дослідження полягала у дослідженні ефективності застосування в українській медичній практиці робототехнічної системи ReoGo для покращення реабілітаційного процесу та відновлення фізичних можливостей пацієнтів із травмами верхніх кінцівок. Вік пацієнтів коливався від 28 до 41 років. У дослідженні брали участь 3 пацієнтів чоловічої статі та 5 пацієнтів жіночої статі. Критерії включення: наявність порушення функцій пошкоджених рук людини. Критерії виключення: нестабільний стан здоров'я, який може стати перешкодою для безпечної участі в програмі реабілітації, важкі психічні або когнітивні порушення, які ускладнюють сприйняття та виконання реабілітаційних завдань; такі порушення, як важка м'язова слабкість або параліч, що унеможливлюють або обмежують можливість взаємодії з робототехнічним обладнанням. Методи. Для вивчення ефективності упровадженої роботизованої платформи ReoGo було проведено дослідження в рамках проєкту RECOVERY, у якому взяло участь вісім осіб з порушенням функції верхніх кінцівок внаслідок ушкодження ротаторної манжети та перелому плечової кістки. Четверо осіб пройшли двадцять сеансів роботизованої реабілітації. Четверо осіб (контрольна група) пройшли курс реабілітації, що включав 10 занять з фізичним терапевтом та 10 занять з ерготерапевтом. Результати дослідження. Досліджено перспективи використання робототехнічних систем у реабілітаційній терапії пацієнтів. Одним із ключових аспектів статті є використання роботизованих систем для реабілітації та покращення функціональних можливостей пацієнтів. Досліджено показники продуктивності, такі як: просторова автономія (PF), об'єм робочого простору (RWV), час виконання завдань (TCT), швидкість рухів (MS) та загальна сила взаємодії (TIF). Результати дослідження вказують на позитивний вплив роботизованої реабілітації на фізичні можливості пацієнтів. Група, яка отримувала реабілітаційну терапію за допомогою робототехнічних систем, проявила значні поліпшення, порівняно з неапаратною реабілітацією. Результати підкреслюють високий ступінь ефективності роботизованої реабілітації, особливо у контексті просторової автономії, координації рухів та тривалості виконання завдань. Зазначається також важливість стратегії психофізіологічного контролю у досягненні позитивних результатів. Висновки. Представлені матеріали можуть бути корисними для подальшого дослідження про розвиток інноваційних методів реабілітації в медичній практиці та відкривають нові перспективи для поліпшення якості життя пацієнтів із травмами верхніх кінцівок.