НАВЧАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ ДО ПРОВЕДЕННЯ ТЕСТУВАНЬ РУХОВОЇ ПІДГОТОВЛЕНОСТІ

Abstract

Актуальність. Підвищення раціональності сучасної гри у футболі пред’являє усе більше високі вимоги до рухової підготовленості гравців, як по її рівню, так і за якісними проявами. А також, за динамікою розвитку та підтримки окремих компонентів рухової підготовленості. Більшою мірою це стає маркером успішності у футболі. Важливою умовою навчання майбутніх фахівців фізичної культури і спорту здатністю до проведення тестувань показників, які визначать рівень розвитку рухових якостей та визначення рівню підготовленості. Мета роботи. Провести тестування рухової підготовленості футболістів 8–12 років, що займаються футболом у Громадській організації «Ніжинський футбольний клуб «Фенікс» під час виробничої практики здобувачів ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт. Методологія. Аналіз, синтез, моделювання, математична статистика: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Наукова новизна. Наукова новизна полягає у тому, що здійснено навчання здобувачів освіти ІІ курсу спеціальності 017 Фізична культура і спорт проведенню педагогічних тестувань під час виробничої практики. Матеріали та методи. Педагогічні тестування, що включали тести, рекомендовані навчальною програмою з футболу для дитячо-юнацьких спортивних шкіл, а саме: біг 30 метрів; біг протягом 5 хвилин; біг на місті протягом 10 секунд; човниковий біг 3х10; стрибок у довжину з місця; стрибок угору з місця; стрибки з прибавками; підтягування на поперечині; кидок м’яча сидячи масою 2 кг; кистьова динамометрія (правої руки). Для обробки отриманого матеріалу застосовувались методи математичної статистики: метод середніх величин, кореляційний і регресійний аналіз. Висновки. Результатом проведених тестувань визначено рівень рухової підготовленості футболістів 8–12 років на етапі попередньої базової підготовки констатовано, що – 78% футболістів мають середній та нижче за середній рівень рухової підготовленості. Для вивчення значущості окремих показників рухової підготовленості футболістів 8–12 років проводився кореляційний аналіз. На підставі його даних визначено найбільш тісні взаємозв’язки між досліджуваними показниками. Також, засобом кореляційного аналізу визначено найбільш інформативні показники рухової підготовленості у загальній дисперсії, де 1 місце посів показник результату бігу на 30 метрів, 2 – результат човникового бігу, 3 – результат стрибка у довжину з місця, 4 – результат підтягувань на поперчені, 5 – результат бігу на місті протягом 10 секунд. Перспективи подальших досліджень полягають у побудові математичного рівняння регресії, яке дозволяє оперативно контролювати показники рухової підготовленості футболістів 8–12 років.