Ольга Григорівна Губарь, Наталія Георгіївна Пахомова, Віктор Вікторович Коваленко, Інна Володимирівна Баранець
{"title":"ІНКЛЮЗИВНА КУЛЬТУРА В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ","authors":"Ольга Григорівна Губарь, Наталія Георгіївна Пахомова, Віктор Вікторович Коваленко, Інна Володимирівна Баранець","doi":"10.32782/inclusion/2024.3.5","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті розглядається проблема формування інклюзивної культури учасників освітнього процесу, як основа успішності організації інклюзивного навчання. Шляхом науково-теоретичного аналізу літературних джерел доведено істотне збільшення інтересу науковців до інклюзії та «інклюзивної культури», як невід’ємної складової її успішної реалізації. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців на поняттям «інклюзивна культура», визначено її зміст, доведено необхідність її подальшого розвитку та формування в суспільстві гуманного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Шляхом емпіричного дослідження доведено взаємозв’язок між рівнем сформованості інклюзивної культури та дотичністю учасників освітнього процесу до інклюзії. Результати дослідження, яскраво доводять, що існує різниця в поглядах та рівнях сформованості інклюзивної культури між батьками та учнями, які отримують освіту в умовах інклюзивного навчання та на загальних умовах. Доведено вплив рівня обізнаності батьків з зазначеної проблеми та рівня сформованості їх інклюзивної культури на формування інклюзивної культури учнів та їх контактності з учнями з особливими освітніми потребами. За результатами проведеного експерименту, визначено основні причини неприйняття осіб з інвалідністю або дітей з особливими освітніми потребами до соціальної взаємодії, які постають на шляху розвитку інклюзивної культури учасників освітнього процесу. Основними перешкодами формування інклюзивної культури визначено: низька поінформованість суспільства щодо основних понять інклюзії та умов реалізації інклюзивної освіти, що викликає негативізм або агресію серед батьківського колективу; наявність суспільних стереотипів та упереджене ставлення до осіб з інвалідністю; недостатній рівень просвітницької роботи в стінах закладів загальної освіти з учасниками освітнього процесу. Намічено подальші шляхи досліджень з метою подолання основних перешкод у формуванні інклюзивної культури учасників освітнього процесу.","PeriodicalId":517876,"journal":{"name":"Inclusion and Diversity","volume":"35 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-14","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Inclusion and Diversity","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32782/inclusion/2024.3.5","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті розглядається проблема формування інклюзивної культури учасників освітнього процесу, як основа успішності організації інклюзивного навчання. Шляхом науково-теоретичного аналізу літературних джерел доведено істотне збільшення інтересу науковців до інклюзії та «інклюзивної культури», як невід’ємної складової її успішної реалізації. Проаналізовано погляди вітчизняних науковців на поняттям «інклюзивна культура», визначено її зміст, доведено необхідність її подальшого розвитку та формування в суспільстві гуманного ставлення до дітей з особливими освітніми потребами. Шляхом емпіричного дослідження доведено взаємозв’язок між рівнем сформованості інклюзивної культури та дотичністю учасників освітнього процесу до інклюзії. Результати дослідження, яскраво доводять, що існує різниця в поглядах та рівнях сформованості інклюзивної культури між батьками та учнями, які отримують освіту в умовах інклюзивного навчання та на загальних умовах. Доведено вплив рівня обізнаності батьків з зазначеної проблеми та рівня сформованості їх інклюзивної культури на формування інклюзивної культури учнів та їх контактності з учнями з особливими освітніми потребами. За результатами проведеного експерименту, визначено основні причини неприйняття осіб з інвалідністю або дітей з особливими освітніми потребами до соціальної взаємодії, які постають на шляху розвитку інклюзивної культури учасників освітнього процесу. Основними перешкодами формування інклюзивної культури визначено: низька поінформованість суспільства щодо основних понять інклюзії та умов реалізації інклюзивної освіти, що викликає негативізм або агресію серед батьківського колективу; наявність суспільних стереотипів та упереджене ставлення до осіб з інвалідністю; недостатній рівень просвітницької роботи в стінах закладів загальної освіти з учасниками освітнього процесу. Намічено подальші шляхи досліджень з метою подолання основних перешкод у формуванні інклюзивної культури учасників освітнього процесу.