{"title":"Президентські вибори на Тайвані 2024 р. крізь призму російсько-української війни","authors":"Олександр Шевчук","doi":"10.26693/ahpsxxi2024.07.127","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті здійснено аналіз детермінації внутрішньополітичними процесами на Тайвані регіональної системи міжнародних відносин. З моменту руйнації СРСР система міжнародних відносин знаходилась в еволюційному стані з повільною динамікою трансформацій. Російська ж агресія проти України, з одного боку, чітко засвідчила недієвість різнорівневих безпекових механізмів, а з іншого, підтвердила логіку світового політичного процесу, що всі попередні історичні типи систем міжнародних відносин народжувались після масштабних збройних конфліктів європейського чи глобального рівнів. \nУ ситуації стратегічної невизначеності щодо основних контурів майбутньої світової системи міжнародних відносин та її регіональних підсистем результати виборів на Тайвані засвідчили орієнтацію тайванців на західні політичні цінності. Саме це є досить показовим у контексті структуризації вісі диктаторських режимів Росія – Північна Корея – Іран. \nНаразі кристалізується тенденція щодо прагнення країн залучених до територіальних конфліктів або затвердити більш чітко своє позиціонування щодо приналежності спірних територій або ж засвідчити свою можливість щодо силового розв’язання конфлікту. \nУ шкалі пріоритетів КНР «тайванська проблема» є першою за значенням. Яка окрім всього має і морально-політичний вимір для Пекіна оскільки для КНР трансформація в суб’єкта міжнародних відносин з глобальним геополітичним впливом є своєрідною компенсаторикою більш ніж столітнього періоду історії, коли Китай був об’єктом іноземної агресії, нерівноправних угод і створення колоніальних анклавів на його території.","PeriodicalId":149622,"journal":{"name":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","volume":"11 4","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-05","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Acta de Historia & Politica: Saeculum XXI","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.26693/ahpsxxi2024.07.127","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті здійснено аналіз детермінації внутрішньополітичними процесами на Тайвані регіональної системи міжнародних відносин. З моменту руйнації СРСР система міжнародних відносин знаходилась в еволюційному стані з повільною динамікою трансформацій. Російська ж агресія проти України, з одного боку, чітко засвідчила недієвість різнорівневих безпекових механізмів, а з іншого, підтвердила логіку світового політичного процесу, що всі попередні історичні типи систем міжнародних відносин народжувались після масштабних збройних конфліктів європейського чи глобального рівнів.
У ситуації стратегічної невизначеності щодо основних контурів майбутньої світової системи міжнародних відносин та її регіональних підсистем результати виборів на Тайвані засвідчили орієнтацію тайванців на західні політичні цінності. Саме це є досить показовим у контексті структуризації вісі диктаторських режимів Росія – Північна Корея – Іран.
Наразі кристалізується тенденція щодо прагнення країн залучених до територіальних конфліктів або затвердити більш чітко своє позиціонування щодо приналежності спірних територій або ж засвідчити свою можливість щодо силового розв’язання конфлікту.
У шкалі пріоритетів КНР «тайванська проблема» є першою за значенням. Яка окрім всього має і морально-політичний вимір для Пекіна оскільки для КНР трансформація в суб’єкта міжнародних відносин з глобальним геополітичним впливом є своєрідною компенсаторикою більш ніж столітнього періоду історії, коли Китай був об’єктом іноземної агресії, нерівноправних угод і створення колоніальних анклавів на його території.