{"title":"ОСОБЛИВОСТІ ПОРЯДКУ СПАДКУВАННЯ ЗА ЗАКОНОМ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ ТА ІНОЗЕМНИХ ДЕРЖАВ","authors":"О. М. Обривкіна, М. О. Довга","doi":"10.33244/2617-4154-4(13)-2023-17-25","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"У статті досліджуємо питання визначення поняття спадкування, заповіту, його принципів. Особливу увагу приділяємо порівнянню спадкового законодавства України із законодавством таких держав, як Литовська Республіка, Латвійська Республіка, Естонія, Франція та Німеччина. У цій роботі також проведено аналіз цивільного законодавства цих держав, що дало змогу виділити особливості визначення прав та обов’язків спадкоємців, визначити відмінність черг спадкування у цих країнах від нашого спадкового законодавства. Особливу увагу приділено також визначенню особи спадкоємця у цивільних кодексах вищезгаданих держав. У статті проаналізовано стан сучасного українського цивільного законодавства, його проблеми, переваги та недоліки порівняно з цивільним законодавством інших держав. Згадано порядок визнання обов’язкової частки майна окремій категорії осіб за законодавством таких країн, як Литва, Латвія та Естонія. Крім того, автори аналізують проблеми, які виникають під час визначення приналежності осіб до деяких черг спадкування. З огляду на дослідження можна зробити висновок, що Цивільний кодекс України досить добре регулює питання спадкування за законом. Проте є певні моменти, де варто було б перейняти досвід іноземних держав. Особливо це стосується деяких норм цивільного законодавства країн Балтії. Їхнє цивільне право відповідає нормам європейського та міжнародного права, що дасть змогу суттєво вдосконалити вітчизняне.","PeriodicalId":510731,"journal":{"name":"Ірпінський юридичний часопис","volume":"56 5","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-10","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Ірпінський юридичний часопис","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33244/2617-4154-4(13)-2023-17-25","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
У статті досліджуємо питання визначення поняття спадкування, заповіту, його принципів. Особливу увагу приділяємо порівнянню спадкового законодавства України із законодавством таких держав, як Литовська Республіка, Латвійська Республіка, Естонія, Франція та Німеччина. У цій роботі також проведено аналіз цивільного законодавства цих держав, що дало змогу виділити особливості визначення прав та обов’язків спадкоємців, визначити відмінність черг спадкування у цих країнах від нашого спадкового законодавства. Особливу увагу приділено також визначенню особи спадкоємця у цивільних кодексах вищезгаданих держав. У статті проаналізовано стан сучасного українського цивільного законодавства, його проблеми, переваги та недоліки порівняно з цивільним законодавством інших держав. Згадано порядок визнання обов’язкової частки майна окремій категорії осіб за законодавством таких країн, як Литва, Латвія та Естонія. Крім того, автори аналізують проблеми, які виникають під час визначення приналежності осіб до деяких черг спадкування. З огляду на дослідження можна зробити висновок, що Цивільний кодекс України досить добре регулює питання спадкування за законом. Проте є певні моменти, де варто було б перейняти досвід іноземних держав. Особливо це стосується деяких норм цивільного законодавства країн Балтії. Їхнє цивільне право відповідає нормам європейського та міжнародного права, що дасть змогу суттєво вдосконалити вітчизняне.