Yu. Turlova, А. Ternavska, L. Kozliuk, А. Nersesian, S. Polishchuk
{"title":"Кримінологічний аналіз злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки","authors":"Yu. Turlova, А. Ternavska, L. Kozliuk, А. Nersesian, S. Polishchuk","doi":"10.32918/nrs.2024.1(101).01","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття містить аналіз стану злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки в Україні протягом 2002–2022 років і розрахунок відповідних кримінологічних показників, що відображають їх рівень, динаміку та структуру. \nЗ’ясовано загальну кількість облікованих злочинів досліджуваної категорії (821 злочин) та їх середньорічне значення (39 злочинів), середнє значення питомої ваги в загальній структурі злочинності (0,009 %). Розраховане значення середнього темпу приросту злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки (1,8 %). Використовуючи поліноміальну функцію 6-го порядку побудовано тренд, що описує динаміку досліджуваних злочинів. Обрана модель з достатньою точністю відображає тенденцію розвитку процесу (коефіцієнт детермінації R2 = 0,8517) та дозволяє виявити хвилеподібні зміни в кількості облікованих злочинів на фоні загальної повільної тенденції до їх зростання. Проведення структурного аналізу злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки в Україні дозволило з’ясовати питому вагу кожного окремого виду злочину в загальній структурі. Встановлено, що найбільш поширеними злочинами цієї категорії є порушення вимог режиму радіаційної безпеки (ст. 2671 Кримінального кодексу України) – 56,8 %; незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265 Кримінального кодексу України) – 29,4 %; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 Кримінального кодексу України) – 12,3 %. Виявлення інших видів злочинів досліджуваної категорії, а саме незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст. 2651 Кримінального кодексу України), та порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 Кримінального кодексу України), має одиничний характер. \nНаукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в статті вперше здійснено кримінологічний аналіз злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки як окремого виду злочинів. На основі авторського розуміння сутності цієї категорії злочинів розраховано відповідні показники, надано опис і кримінологічну інтерпретацію стану досліджуваних злочинів протягом 21-річного періоду. Проведений аналіз має самостійне значення як для наукової, так і правозастосовної діяльності, створює відповідну базу для інформаційного забезпечення протидії зазначеним злочинам, насамперед для чіткого уявлення щодо сучасного стану цього феномену, та є необхідною передумовою розроблення відповідної системи кримінально-превентивних специфікованих заходів.","PeriodicalId":38519,"journal":{"name":"Nuclear and Radiation Safety","volume":"45 3","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-03-18","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Nuclear and Radiation Safety","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.32918/nrs.2024.1(101).01","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"Q2","JCRName":"Energy","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття містить аналіз стану злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки в Україні протягом 2002–2022 років і розрахунок відповідних кримінологічних показників, що відображають їх рівень, динаміку та структуру.
З’ясовано загальну кількість облікованих злочинів досліджуваної категорії (821 злочин) та їх середньорічне значення (39 злочинів), середнє значення питомої ваги в загальній структурі злочинності (0,009 %). Розраховане значення середнього темпу приросту злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки (1,8 %). Використовуючи поліноміальну функцію 6-го порядку побудовано тренд, що описує динаміку досліджуваних злочинів. Обрана модель з достатньою точністю відображає тенденцію розвитку процесу (коефіцієнт детермінації R2 = 0,8517) та дозволяє виявити хвилеподібні зміни в кількості облікованих злочинів на фоні загальної повільної тенденції до їх зростання. Проведення структурного аналізу злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки в Україні дозволило з’ясовати питому вагу кожного окремого виду злочину в загальній структурі. Встановлено, що найбільш поширеними злочинами цієї категорії є порушення вимог режиму радіаційної безпеки (ст. 2671 Кримінального кодексу України) – 56,8 %; незаконне поводження з радіоактивними матеріалами (ст. 265 Кримінального кодексу України) – 29,4 %; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами (ст. 267 Кримінального кодексу України) – 12,3 %. Виявлення інших видів злочинів досліджуваної категорії, а саме незаконне виготовлення ядерного вибухового пристрою чи пристрою, що розсіює радіоактивний матеріал або випромінює радіацію (ст. 2651 Кримінального кодексу України), та порушення правил ядерної або радіаційної безпеки (ст. 274 Кримінального кодексу України), має одиничний характер.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в статті вперше здійснено кримінологічний аналіз злочинів у сфері ядерної та радіаційної безпеки як окремого виду злочинів. На основі авторського розуміння сутності цієї категорії злочинів розраховано відповідні показники, надано опис і кримінологічну інтерпретацію стану досліджуваних злочинів протягом 21-річного періоду. Проведений аналіз має самостійне значення як для наукової, так і правозастосовної діяльності, створює відповідну базу для інформаційного забезпечення протидії зазначеним злочинам, насамперед для чіткого уявлення щодо сучасного стану цього феномену, та є необхідною передумовою розроблення відповідної системи кримінально-превентивних специфікованих заходів.
期刊介绍:
General issues of nuclear energy use; nuclear energy (reactor theory and calculations, operation of nuclear power plants, NPP safety analysis (probabilistic safety analysis, deterministic safety analysis), research reactors, nuclear fuel and structural materials, fuel elements; neutron physics; general safety issues; decommissioning of nuclear facilities; long-term operation, spent fuel and radioactive waste management; radiation safety; I&C, physical protection.