PSYCHOLOGICAL FEATURES OF ADOLESCENT CONFLICT BEHAVIOUR

Abstract

Вступ. У сучасному світі проблема конфліктів є актуальною на всіх рівнях людської взаємодії, включаючи шкільне середовище. У підлітковому віці формується особистість, що зумовлює особливу чутливість до емоційних проявів і взаємин з оточуючими. За даними наукових досліджень, саме у цьому періоді формуються певні моделі поведінки, які можуть бути наслідком емоційних порушень та конфліктів. У зв'язку з цим, дослідження психологічних особливостей конфліктної поведінки в учнів підліткового віку є надзвичайно важливим та актуальним завданням для сучасної психології. При цьому необхідно враховувати як індивідуальні особливості особистості, так і взаємодію з соціальним середовищем, що може вплинути на формування конфліктної поведінки у підлітків. Теоретичне підґрунтя. Українські та світові науковці протягом багатьох десятиліть досліджували проблему конфліктності підлітків і внесли значний внесок у розвиток цієї галузі психології. Дослідники зосереджуються на різних аспектах цієї проблеми, включаючи особистісні особливості, психологічні чинники, соціальне середовище та емоційну сферу підлітків (А. Анцупов, С. Баклановський, А. Бобро, А. Гірник, Н. Гришина, А. Ішмуратов, В. Казаков, В. Котигоренко, Г. Ложкін, М. Пірен, В. Ребкало, С. Хаджирадєва, а також М. Альберт, Р. Дарендорф, М. Дойч, Л. Козер, К. Константіно, У Мастенбрук, К. Мерчент, М. Мескон, Ф. Хедоурі, Р. Дарендорфа, Л. Козера Е. Мейо, Т. Парсонса, А. Турена та ін.). Результати досліджень свідчать про важливість розуміння цих детермінант для ефективного управління конфліктами та попередження агресивної поведінки серед підлітків. Слід зауважити, що всі дослідники підходять до питання вивчення конфліктності з точки зору різних напрямків та підходів, що підкреслює відсутність остаточної та єдиної думки щодо даної проблематики. Сутність конфлікту неможливо пояснити одним науковим визначенням. Поняття конфлікту тісно пов’язано із поняттям конфліктності. У сучасній літературі це поняття вживається у різних значеннях, використовується різними науками у різних контекстах. Зокрема, конфліктність у психологiї прийнято тлумачити як суто особистісну властивість, яка характерна для процесу спiлкування й взаємодiї між людьми. Конфліктність на рівні особистості розуміється як інтегративна її властивість, що є симптомокомплексом компонентів та виявляється у потребі пошуку конфліктних ситуацій. Методи дослідження. З метою визначення особливостей прояву конфліктної поведінки підлітків використано методи теоретичного аналізу (теоретико-методологічний аналіз проблем конфліктної поведінки в учнів підліткового віку, узагальнення, систематизація теоретичних даних). Також застосовано емпіричні методи: методика «Оцінки рівня конфліктності» (за Н.В. Кіршевою), методика діагностики схильності особистості до конфліктної поведінки К. Томаса, опитувальник рівня агресивності Басса-Дарки та методика дослідження емоційно-вольових якостей (Тейлор, Айзенк, Роонг, Роттер обробка Кондратьєвої). Обробка результатів дослідження проведена за допомогою математико-статистичних методів (використаний кореляційний аналіз за критерієм Пірсона). Узагальнення результатів здійснено з використанням інтерпретаційних методів (класифікація й узагальнення емпіричних даних). Результати дослідження. Отже, у ході дослідження особливостей конфліктів у підлітковому середовищі виявлено, що для учнів найбільш характерним є високий рівень конфліктності, більш типовими стратегіями реагування у конфлікті для них є змагання та уникнення, найменш розповсюдженою є стратегія співпраці. Слід зазначити, що підлітки чітко уявляють свою позицію в конфлікті. У ситуації конфлікту вони часто обирають уникнення чи агресію, зокрема це стосується старших підлітків. Це можна проінтерпретувати відсутністю у них досвіду конструктивного розв’язання конфліктів. У підлітків кожної з груп яскраво виражені показники імпульсивності та тривожності, зокрема, у старших підлітків. Особливу увагу слід звернути на показники шкал соціальної бажаності та догматизму, які досить інтенсивно проявляються у досліджуваних. Також спостерігаємо виражені показники вербальної агресії. Слід звернути на показники індексів ворожості та агресивності, які у більшій мірі знаходяться поза нормою з переважанням у групі досліджуваних старших підлітків. Подальші кроки було спрямовано на виявлення зв’язку між шкалами вищезгаданих показників, з метою перевірки гіпотези щодо наявності зв’язку конфліктної поведінки з емоційною сферою дітей підліткового віку. Наукова новизна та практичне значення результатів дослідження полягає у тому, що нами визначено методи дослідження конфліктної поведінки підлітків. Матеріали дослідження стануть в нагоді викладачам ЗВО у процесі підготовки практичних психологів, а також в процесі психодіагностичної, корекційно-розвивальної, консультативної, просвітницької, освітної діяльності та розробки різних спецкурсів. Висновки. Після проведення емпіричної частини дослідження особливостей конфліктної поведінки у середовищі молодших та старших підлітків, нами були зроблені наступні висновки: -    для учнів найбільш характерним є високий рівень конфліктності, більш типовими стратегіями реагування у конфлікті для них є змагання та уникнення, найменш розповсюдженою є стратегія співпраці. -    у підлітків кожної з груп яскраво виражені показники імпульсивності та тривожності, зокрема, у старших підлітків. Особливу увагу слід звернути на показники шкал соціальної бажаності та догматизму, які досить інтенсивно проявляються у досліджуваних. Також виявлені виражені показники вербальної агресії. -    проведений нами аналіз кореляцій між показниками методик дослідження дає можливість стверджувати про існування кореляційного зв’язку між конфліктністю підлітків та наступними показниками: стратегією змагання та стратегією співпраці; імпульсивністю та тривожністю; показниками соціальної бажаності та догматизму; показниками вербальної агресії, ворожості та агресивності. -    отримані результати свідчать про те, що гіпотеза, про наявність зв’язку конфліктної поведінки з емоційною сферою дітей підліткового віку підтвердилася. Підлітки, які проявляють більшу емоційну нестійкість, тривожність і агресивність, можуть мати більш високий рівень конфліктності. Крім того, емоційність може впливати на стиль конфліктної поведінки. Отже, емоційна сфера та конфліктна поведінка підлітків взаємопов'язані, і їх розуміння є важливим для того, щоб розробити ефективні стратегії для управління конфліктами та покращення емоційного благополуччя підлітків, що і є перспективою нашого подальшого дослідження.