Нове життя плоскої моделі Всесвіту в пост ньютонівському наближенні теорії тяжіння

Abstract

Створена гравітаційна модель плоского (евклідової геометрії) Всесвіту у пост ньютонівському наближенні теорії тяжіння (ПНТТ-наближенні). ПНТТ-наближення забезпечує можливість вивчення внутрішнього гравітаційного поля тіл, радіус яких дорівнює їх гравітаційному радіусу . До таких тіл належить і плоский Всесвіт. Отримана узагальнена формула тяжіння Ньютона (УФТН), яка дозволяє вивчати гравітаційне поле всередині тіла з радіусом . Отримано, що напруженість поля дорівнює нулю в будь-якій точці простору-часу Всесвіту, досягає максимального значення на віддалі від вибраної точки, і знову зменшується до нуля на нескінченності (властивість обмеженої дальньодії гравітації). Це означає, що починаючи з віддалі сила тяжіння зі сторони мас, розміщених під сферою радіусом , зменшується. Тому тіла (галактики), на віддалях , рухаються швидше, ніж це передбачено законом Хаббла. Властивість обмеженої дальньодії гравітації притаманна і статичному Всесвіту, тому приписувати збільшені швидкості далеких галактик «темній» енергії немає підстав. Теоретична оцінка величини співпадає з експериментально встановленим астрофізиками висновком, що 5-6 млрд років тому галактики почали рухатися прискорено, з нашої точки зору – з підвищеними швидкостями. Обґрунтовується енергетично нульова модель плоского Всесвіту. Розпад вакууму на частки та античастки супроводжується утворенням з часток матеріальних тіл додатної енергії, а з античасток від’ємної енергії простору. Остання реалізується в процесі розширення Всесвіту, в силах, що протидіють гравітації – відцентровій, внутрішнього тиску та інших. Виведена формула доповнюваності швидкостей, згідно якої квадрат швидкості руху події (тіла) вздовж просторової системи координат в сумі з квадратом швидкості її руху вздовж часової осі дорівнює квадрату швидкості світла . Отримано, що для плоского Всесвіту швидкість руху матерії вздовж просторової осі і вздовж часової осі однакові і дорівнюють . Швидкість вздовж часової осі ототожнюється з поступальним рухом галактик, з швидкістю їх «старіння», з розширенням Всесвіту. Швидкість вздовж просторової осі – з переважно орбітальними рухами зірок, планет, з фізичною природою внутрішнього тиску, з будь-якою енергією, що протидіє гравітації. Згідно ПНТТ-моделі отримано, що вік плоского Всесвіту дорівнює 20 млрд років. Вік речовини з врахуванням, що галактики рухаються з швидкістю , молодший – 14,14 млрд років. Збільшення швидкості руху галактик відбулося 5,98 млрд років тому, експериментально встановлене - 5-6 млрд років тому. Згідно Стандартної моделі вік Всесвіту – 13,8 млрд років. Вік речовини – приблизно ті ж 13,8 млрд років. Вік зірок та галактик – менший 13,8 млрд років. Але якщо врахувати, що вік Всесвіту визначається поширенням світла, а не речовини, і, відповідно, дорівнює 19,5 млрд років, тоді Стандартна модель стає ідентичною ПНТТ-моделі. Це приводить до висновку, що Всесвіт насправді є плоским і енергетично нейтральним.