Рустам Мурасов, Анатолій Нікітін, Іван Мещеряков, Микола Підгородецький, С.І. Поплавець
{"title":"Методика оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій","authors":"Рустам Мурасов, Анатолій Нікітін, Іван Мещеряков, Микола Підгородецький, С.І. Поплавець","doi":"10.33099/2311-7249/2023-48-3-35-43","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"В умовах широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну на рівні відсічі збройної агресії ворога виникла нагальна потреба захисту не тільки сил оборони держави, а й цивільних об’єктів, які не мають жодного відношення до військового сектора. Для країни-агресора цілями для ураження стали як місця проживання населення, так і об’єкти критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність на всій території України. Внаслідок одностороннього виходу російської федерації із зернової угоди, під ураження потрапили зерносховища та навколишня інфраструктура. Таким чином росія тероризує не лише Україну, але й призводить до недостачі харчових продуктів у багатьох країнах світу. Метою статті є удосконалення методики оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій для запобігання втрат населення та особового складу сил оборони. Під час проведення дослідження застосовано аналітичний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій, метод оптимізації (за мінімальним і максимальним критеріями) та метод мінімаксу для вибору кращого варіанту дій та синтезу для досягнення мети дослідження. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз і декомпозицію існуючих методик оцінювання загроз для об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій та оцінювання ризиків для об’єктів критичної інфраструктури внаслідок бойових дій. Удосконалено методику оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій. Зазначена методика включає п’ять послідовних блоків, що дають змогу приймати раціональні управлінські рішення для впровадження відповідних заходів безпеки і оборони, здійснення оптимального розподілу сил і засобів та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, застосовуючи інформаційні технології. Теоретичною значущістю методики є те, що дає змогу оцінювати можливі ризики та визначати стратегії захисту об’єктів критичної інфраструктури. Удосконалена методика дає змогу практично визначати варіанти сценаріїв надзвичайних подій, оцінювати збитки та вибирати найгірші сценарії з метою їх запобігання та локалізації. Це мінімізує наслідки виникнення надзвичайних ситуацій в умовах обмеженості сил і засобів оборони об’єктів критичної інфраструктури.","PeriodicalId":124623,"journal":{"name":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","volume":"24 46","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2024-01-02","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2311-7249/2023-48-3-35-43","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
В умовах широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну на рівні відсічі збройної агресії ворога виникла нагальна потреба захисту не тільки сил оборони держави, а й цивільних об’єктів, які не мають жодного відношення до військового сектора. Для країни-агресора цілями для ураження стали як місця проживання населення, так і об’єкти критичної інфраструктури, що забезпечують життєдіяльність на всій території України. Внаслідок одностороннього виходу російської федерації із зернової угоди, під ураження потрапили зерносховища та навколишня інфраструктура. Таким чином росія тероризує не лише Україну, але й призводить до недостачі харчових продуктів у багатьох країнах світу. Метою статті є удосконалення методики оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій для запобігання втрат населення та особового складу сил оборони. Під час проведення дослідження застосовано аналітичний метод для аналізу останніх досліджень і публікацій, метод оптимізації (за мінімальним і максимальним критеріями) та метод мінімаксу для вибору кращого варіанту дій та синтезу для досягнення мети дослідження. Зазначений методичний підхід дає змогу провести аналіз і декомпозицію існуючих методик оцінювання загроз для об’єктів критичної інфраструктури в зоні ведення бойових дій та оцінювання ризиків для об’єктів критичної інфраструктури внаслідок бойових дій. Удосконалено методику оцінювання загроз і ризиків для об’єктів критичної інфраструктури за сценаріями розвитку надзвичайних ситуацій. Зазначена методика включає п’ять послідовних блоків, що дають змогу приймати раціональні управлінські рішення для впровадження відповідних заходів безпеки і оборони, здійснення оптимального розподілу сил і засобів та мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій, застосовуючи інформаційні технології. Теоретичною значущістю методики є те, що дає змогу оцінювати можливі ризики та визначати стратегії захисту об’єктів критичної інфраструктури. Удосконалена методика дає змогу практично визначати варіанти сценаріїв надзвичайних подій, оцінювати збитки та вибирати найгірші сценарії з метою їх запобігання та локалізації. Це мінімізує наслідки виникнення надзвичайних ситуацій в умовах обмеженості сил і засобів оборони об’єктів критичної інфраструктури.