БІОСОЦІАЛЬНИЙ І ПСИХОГЕНЕТИЧНИЙ ПІДХОДИ У ВИВЧЕННІ АЛЬТРУЇЗМУ

Abstract

Анотація. У статті проводиться огляд наукових джерел різних років у галузі соціобіології, психогенетики іфілософії, в яких розкривається походження та сутність феномену альтруїзму та його еволюційне значення длялюдини. Окреслено суперечливі питання, на які протягом багатьох років намагаються знайти відповідь біологи,генетики, філософи. Розглядаються витоки основних припущень, переконань та помилок у поясненні альтруїзму. У підсумку з’ясовано, що альтруїзм – це здатність турбуватись про інших. Егоїзм і альтруїзм – протилежнонаправлені моделі еволюційної поведінки та відіграють важливу роль у формуванні соціальних відносин. Ці двафеномени є підконтрольними єдиному механізму психогенетичної спадковості. В даному руслі розглядаютьсядосить суперечливі теорії – концепція «альтруїстичного гена» В. Ефроімсона та версія існування «егоїстичногогена» Р. Докінза.