ОПТИМІЗАЦІЯ АЛГОРИТМУ ДООПЕРАЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ВУЗЛОВИХ УТВОРЕНЬ ПРИ ХВОРОБІ ГРЕЙВСА

Abstract

Мета роботи: дослідити морфологічні особливості вузлових утворень ЩЗ при ХГ на основі ультразвукових, цитологічних і морфологічних методів обстеження. Матеріали і методи: проаналізовано результати ультразвукового, цитологічного і патоморфологічного досліджень вузлових утворень у 604 пацієнтів з хворобою Грейвса. Результати цитологічного дослідження оцінювались за системою тиреоїдної цитопатології Вethesda (BSRTC). Для проведення імуноцитохімічних досліджень використовували непрямий імунопероксидазний метод з використання моноклональних антитіл миші проти тиреоїдної пероксидази (ТПО) (TPO-47) та тиреоглобуліну (ТГ) (DakoCytomation, Denmark). В якості вторинних, використовували антитіла проти g-глобулінів миші, мічені пероксидазою хрону (DakoCytomation). Проведено аналіз гістологічної будови доброякісних та злоякісних вузлових утворень: всю патологічну документацію (макроопис біоптатів, мікроопис препаратів) було перевірено, а також додатково переглянуто та проаналізовано архівні гістологічні препарати (забарвлені гематоксилін-еозином) згідно з рекомендаціями останніх видань Гістологічної класифікації тиреоїдних пухлин ВООЗ. Статистичне опрацювання даних робили за критерієм Стьюдента. Розрахунки виконані в програмі Statistica 10.0. Результати. При дослідженні структури ЩЗ методом УЗД у 1854 пацієнтів з ХГ, встановлено, що дифузний зоб мав місце у 53,07 % пацієнтів, багатовузловий зоб – у 25,62 % пацієнтів, солітарні (поодинокі) вузли спостерігали у 16,07 % пацієнтів, а відсутність зоба – у 5,20 % випадків. За результатами патоморфологічного дослідження доброякісні новоутворення ЩЗ були підтверджені у 409 (363 жінки та 46 чоловіків) хворих із загальної кількості прооперованих пацієнтів з ХГ. Серед морфологічно підтверджених доброякісних новоутворень за ХГ переважали випадки нодулярної гіперплазії та аденоматозного зобу. Рак ЩЗ за даними гістологічного дослідження виявлено у 195 пацієнтів (жінки – 164; чоловіки – 31), що склало 10,54 %. Серед всіх пацієнтів із раком ЩЗ у 178 (91,28 %) виявлена папілярна карцинома, у 12 (6,15 %) – фолікулярна карцинома, у 5 (2,56 %) – медулярна карцинома. Порівняння результативності цитологічної діагностики злоякісних новоутворень ЩЗ у пацієнтів з ХГ з групою пацієнтів без ХГ показало, що в останній групі карциноми виявляли статистично частіше, ніж за її наявності. Висновки. Дослідження структури ЩЗ за даними УЗД у 1854 пацієнтів з ХГ дозволило встановити, що дифузний зоб мав місце у 53,33 % пацієнтів, багатовузловий зоб – у 25,48 % пацієнтів, солітарні (поодинокі) вузли – у 15,99 % пацієнтів, а відсутність зоба – у 5,20 % випадків. За даними гістологічного дослідження поширеність раку ЩЗ при ХГ становила 10,52 %. Папілярна карцинома виявлена у 91,28 % пацієнтів з ХГ, фолікулярна карцинома – у 6,15 %, медулярна карцинома – у 2,56 %. Складність ультразвукової верифікації злоякісних утворень ЩЗ при ХГ обумовлена тим, що у 26,67 % хворих відсутні вогнищеві утворення, а в 31,28 % вони не мають ультразвукових ознак малігнізації. Цитологічні дослідження дозволили встановити атипію неясного ґенезу і фолікулярну неоплазію в 14,63 % випадків, підозру на малігнізацію або карциному в 50 % випадків. Хибно-негативні результати були отримані в 34,15 % випадків.