{"title":"ВПЛИВ ФОРМУВАЛЬНОГО ЕТАПУ ПЕДАГОГІЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ НА ФОРМУВАННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ І СПОРТУ","authors":"Василь Васильович Ягупов, Ілля Бєліков","doi":"10.33099/2617-1783/2023-48/323-330","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Стаття присвячена висвітленню результатів розрахунків які дають змогу виявити вплив формувального етапу педагогічного експерименту на формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту Збройних Сил України. Представлено алгоритм визначення відносного ступеня залежності результуючого показника від факторного за ціннісно-мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, менеджерським, індивідуально-психічним та суб’єктним критеріями. Дослідження проводилось повторно із курсантами навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України. Було з’ясовано наступне за результатами повторної діагностики: 30,2% мають низький рівень сформованості ціннісно-мотиваційного критерію організаційної компетентності, 53,5% – середній, 16.3% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 1,8; 34,9% мають низький рівень сформованості когнітивного критерію, 55,8% – середній і 9,3% мають високий рівень, загальний коефіцієнт – 1,74; 23,3% мають низький рівень сформованості діяльнісного критерію організаційної компетентності, 44,2% – середній, 32,6% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 2; 58,1% мають низький рівень сформованості менеджерського критерію, 41,9% – середній, жоден курсант не продемонстрував високий рівень, загальний коефіцієнт сформованості – 1,42; 41,9% мають низький рівень індивідуально-психічного критерію, 55,8% – середній, 2,3% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 1,6; 55,8% мають низький рівень суб’єктного критерію, 37.2% – середній, 7% – високий рівень, загальний коефіцієнт – 1,5. Переважна кількість респондентів змогла набрати низький та низький з динамікою зростання до середнього рівня сформованості за даними компонентами. Це дало змогу, з одного боку, встановити ефективність визначених умов, які позитивно впливають на її формування, а з іншого – акцентувати увагу на систематичному впровадженню додаткових педагогічних умов її формування в ході фахової підготовки майбутніх фахівців.","PeriodicalId":138126,"journal":{"name":"Військова освіта","volume":"63 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-11-28","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Військова освіта","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.33099/2617-1783/2023-48/323-330","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Стаття присвячена висвітленню результатів розрахунків які дають змогу виявити вплив формувального етапу педагогічного експерименту на формування організаційної компетентності у майбутніх фахівців із фізичної культури і спорту Збройних Сил України. Представлено алгоритм визначення відносного ступеня залежності результуючого показника від факторного за ціннісно-мотиваційним, когнітивним, діяльнісним, менеджерським, індивідуально-психічним та суб’єктним критеріями. Дослідження проводилось повторно із курсантами навчально-наукового інституту фізичної культури та спортивно-оздоровчих технологій Національного університету оборони України. Було з’ясовано наступне за результатами повторної діагностики: 30,2% мають низький рівень сформованості ціннісно-мотиваційного критерію організаційної компетентності, 53,5% – середній, 16.3% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 1,8; 34,9% мають низький рівень сформованості когнітивного критерію, 55,8% – середній і 9,3% мають високий рівень, загальний коефіцієнт – 1,74; 23,3% мають низький рівень сформованості діяльнісного критерію організаційної компетентності, 44,2% – середній, 32,6% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 2; 58,1% мають низький рівень сформованості менеджерського критерію, 41,9% – середній, жоден курсант не продемонстрував високий рівень, загальний коефіцієнт сформованості – 1,42; 41,9% мають низький рівень індивідуально-психічного критерію, 55,8% – середній, 2,3% – високий, загальний коефіцієнт сформованості – 1,6; 55,8% мають низький рівень суб’єктного критерію, 37.2% – середній, 7% – високий рівень, загальний коефіцієнт – 1,5. Переважна кількість респондентів змогла набрати низький та низький з динамікою зростання до середнього рівня сформованості за даними компонентами. Це дало змогу, з одного боку, встановити ефективність визначених умов, які позитивно впливають на її формування, а з іншого – акцентувати увагу на систематичному впровадженню додаткових педагогічних умов її формування в ході фахової підготовки майбутніх фахівців.