{"title":"ДІАГНОСТИКА РОЗВИТКУ СЛОВНИКОВОГО ЗАПАСУ УЧНІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ","authors":"Інна Хижняк, Ганна Пурис","doi":"10.58407/ni.23.1-2.2","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета статті – висвітлити методику та результати емпіричного дослідження, спрямованого на комплексне діагностування рівня розвитку словникового запасу учнів початкової школи з урахуванням його кількісних та якісних характеристик. Методологія. Діагностика рівня розвитку компонентів словникового запасу відбувалася на основі застосування модифікованих психодіагностичних методик: «З’ясування пасивного словникового запасу» (змістовий компонент), «Визначення активного словникового запасу» (граматичний компонент), «Словникова мобільність» (практичний компонент). Кількісний аналіз результатів проводився на основі застосування статистичних методів: сума (Σ); шкалювання на основі одновимірного частотного розподілу та відносного частотного розподілу; графічні методи відображення складу сукупності за абсолютними й відносними показниками. Наукова новизна. У статті подано докладну характеристику методики діагностичного дослідження, спрямованого на визначення рівня розвитку словникового запасу молодих школярів через комплексну діагностику та визначення типового рівня розвитку для кожного з компонентів. Описана методика може використовуватися в освітньому процесі початкової школи, а її результати – у наукових та практичних дослідженнях словникового запасу здобувачів освіти. Висновки. Для вимірювання рівня розвитку словникового запасу в його структурі було виділено компоненти та показники до кожного з них: змістовий (значення слова та семантичні поля), граматичний (частини мови та слова з абстрактним значенням), практичний (емоційна забарвленість, словотворення, римування). Результати проведеного емпіричного дослідження засвідчили, що змістовий компонент словникового запасу учнів перебуває на задовільному рівні, граматичний компонент – між початковим та задовільним, практичний компонент – на початковому рівні розвитку. Загальний рівень розвитку словникового запасу молодших школярів визначено між початковим та задовільним рівнями. Зважаючи на наведені вище результати, вважаємо доцільним посилити увагу учителів початкової школи та батьків учнів до проведення систематичної словникової роботи, спрямованої на комплексний розвиток змістового, граматичного та практичного компонентів словника здобувачів, а також наголошуємо на необхідності постійної діагностики динаміки в рівнях розвитку цих компонентів у практиці початкової освіти.","PeriodicalId":506979,"journal":{"name":"NewInception","volume":"35 2","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-09","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"NewInception","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.58407/ni.23.1-2.2","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
Мета статті – висвітлити методику та результати емпіричного дослідження, спрямованого на комплексне діагностування рівня розвитку словникового запасу учнів початкової школи з урахуванням його кількісних та якісних характеристик. Методологія. Діагностика рівня розвитку компонентів словникового запасу відбувалася на основі застосування модифікованих психодіагностичних методик: «З’ясування пасивного словникового запасу» (змістовий компонент), «Визначення активного словникового запасу» (граматичний компонент), «Словникова мобільність» (практичний компонент). Кількісний аналіз результатів проводився на основі застосування статистичних методів: сума (Σ); шкалювання на основі одновимірного частотного розподілу та відносного частотного розподілу; графічні методи відображення складу сукупності за абсолютними й відносними показниками. Наукова новизна. У статті подано докладну характеристику методики діагностичного дослідження, спрямованого на визначення рівня розвитку словникового запасу молодих школярів через комплексну діагностику та визначення типового рівня розвитку для кожного з компонентів. Описана методика може використовуватися в освітньому процесі початкової школи, а її результати – у наукових та практичних дослідженнях словникового запасу здобувачів освіти. Висновки. Для вимірювання рівня розвитку словникового запасу в його структурі було виділено компоненти та показники до кожного з них: змістовий (значення слова та семантичні поля), граматичний (частини мови та слова з абстрактним значенням), практичний (емоційна забарвленість, словотворення, римування). Результати проведеного емпіричного дослідження засвідчили, що змістовий компонент словникового запасу учнів перебуває на задовільному рівні, граматичний компонент – між початковим та задовільним, практичний компонент – на початковому рівні розвитку. Загальний рівень розвитку словникового запасу молодших школярів визначено між початковим та задовільним рівнями. Зважаючи на наведені вище результати, вважаємо доцільним посилити увагу учителів початкової школи та батьків учнів до проведення систематичної словникової роботи, спрямованої на комплексний розвиток змістового, граматичного та практичного компонентів словника здобувачів, а також наголошуємо на необхідності постійної діагностики динаміки в рівнях розвитку цих компонентів у практиці початкової освіти.