ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ОПЕРНОЇ ЛОГОСФЕРИ ТА СПОСОБИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ

Zhi Qiao
{"title":"ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ОПЕРНОЇ ЛОГОСФЕРИ ТА СПОСОБИ ЇЇ ВИВЧЕННЯ","authors":"Zhi Qiao","doi":"10.31723/2524-0447-2023-36-1-10","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"Мета дослідження – визначити головні теоретичні передумови вивчення логосфери оперної творчості як полісистемного феномена у світлі теорії метафори та музикознавчої символології. Методологія роботи зумовлюється поєднанням когнітивно-концептологічного та жанрово-семантичного підходів, передбачає включення психологічного ракурсу оцінки оперної поетики та розширення семіологічного методу оперознавства. Запропоноване поняття концептуальної метафори на засадах семіологічного музикознавчого підходу. Наукова новизна статті зумовлюється суттєвим розширенням методології дослідження оперної творчості як художньо-синтетичного феномена, а саме – вивченням її у контексті теорії метафори та у зв’язку з явищем концептуальної метафори. Також вперше оперна творчість з усіма її складовими розглядається як логосфера, тобто як іманентний змістовий та формальний порядок оперування смислами (створення художньої семантики), притаманний саме й лише оперному жанру. Висновки. Явище оперної логосфери визначається багатьма факторами, зумовленими генезисом та історією жанру, його стильовими модифікаціями, але найбільше – тим феноменом синтетичного художнього мислення, який значно підсилює здатність людської свідомості до когнітивної гри, до метафоризації та відкриття за її допомогою символічного змісту життя як істинного. Дефініція поняття оперної логосфери припускає зіставлення, як у теоретичному, так і в аналітико-текстологічному плані, театральності як ціннісно-смислової парадигми художньої культури; словесної риторичності як ключової ознаки оперного образу (вираження, висловлення) у його специфічній жанровій синтетичній формі; музикальності як головної концептуальної властивості оперної інтерпретації. Усі ці якості оперної творчості набувають додаткового метафоричного насичення, оскільки виступають та реалізуються, по-перше, симультанно, по-друге, у деякому переносному смисловому значенні, як специфічна оперна театральність, особливе умовне оперне слово, відмінна від усіх інших жанрових різновидів музична мова – оперна музична семіосфера.","PeriodicalId":507321,"journal":{"name":"Музичне мистецтво і культура","volume":"41 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-12","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Музичне мистецтво і культура","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31723/2524-0447-2023-36-1-10","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0

Abstract

Мета дослідження – визначити головні теоретичні передумови вивчення логосфери оперної творчості як полісистемного феномена у світлі теорії метафори та музикознавчої символології. Методологія роботи зумовлюється поєднанням когнітивно-концептологічного та жанрово-семантичного підходів, передбачає включення психологічного ракурсу оцінки оперної поетики та розширення семіологічного методу оперознавства. Запропоноване поняття концептуальної метафори на засадах семіологічного музикознавчого підходу. Наукова новизна статті зумовлюється суттєвим розширенням методології дослідження оперної творчості як художньо-синтетичного феномена, а саме – вивченням її у контексті теорії метафори та у зв’язку з явищем концептуальної метафори. Також вперше оперна творчість з усіма її складовими розглядається як логосфера, тобто як іманентний змістовий та формальний порядок оперування смислами (створення художньої семантики), притаманний саме й лише оперному жанру. Висновки. Явище оперної логосфери визначається багатьма факторами, зумовленими генезисом та історією жанру, його стильовими модифікаціями, але найбільше – тим феноменом синтетичного художнього мислення, який значно підсилює здатність людської свідомості до когнітивної гри, до метафоризації та відкриття за її допомогою символічного змісту життя як істинного. Дефініція поняття оперної логосфери припускає зіставлення, як у теоретичному, так і в аналітико-текстологічному плані, театральності як ціннісно-смислової парадигми художньої культури; словесної риторичності як ключової ознаки оперного образу (вираження, висловлення) у його специфічній жанровій синтетичній формі; музикальності як головної концептуальної властивості оперної інтерпретації. Усі ці якості оперної творчості набувають додаткового метафоричного насичення, оскільки виступають та реалізуються, по-перше, симультанно, по-друге, у деякому переносному смисловому значенні, як специфічна оперна театральність, особливе умовне оперне слово, відмінна від усіх інших жанрових різновидів музична мова – оперна музична семіосфера.
形成戏曲逻各斯的方法和研究戏曲逻各斯的方法
本研究的目的是根据隐喻理论和音乐符号学,确定研究作为多系统现象的歌剧创作逻各斯的主要理论前提。研究方法由认知-概念和体裁-语义相结合的方法决定,包括从心理学角度评估歌剧诗学和扩展歌剧研究的符号学方法。在符号学音乐学方法的基础上提出了概念隐喻的概念。文章的科学新颖性在于将歌剧创作作为一种艺术和综合现象的研究方法进行了重大扩展,即在隐喻理论的背景下并结合概念隐喻现象对其进行研究。此外,文章还首次将歌剧创作及其所有组成部分视为一种逻各斯,即一种仅在歌剧体裁中固有的语义和形式运作秩序(创造艺术语义)。结论歌剧逻各斯现象是由许多因素决定的,这些因素包括歌剧流派的起源和历史、其风格的变异,但最重要的是由合成艺术思维现象决定的,它极大地增强了人类意识玩认知游戏、隐喻和发现真实生活象征意义的能力。歌剧逻各斯概念的定义意味着,从理论和分析以及文本的角度,对作为艺术文化价值和意义范式的戏剧性、作为特定体裁合成形式的歌剧形象(表达、陈述)的主要特征的语言修辞、作为歌剧诠释的主要概念属性的音乐性进行比较。歌剧创作的所有这些特质都获得了额外的隐喻饱和度,因为它们首先是同时出现和实现的,其次是在某种形象的语义上,作为一种特殊的歌剧戏剧性、一种特殊的歌剧传统词汇、一种有别于所有其他流派的音乐语言--歌剧音乐符号圈。
本文章由计算机程序翻译,如有差异,请以英文原文为准。
求助全文
约1分钟内获得全文 求助全文
来源期刊
自引率
0.00%
发文量
0
×
引用
GB/T 7714-2015
复制
MLA
复制
APA
复制
导出至
BibTeX EndNote RefMan NoteFirst NoteExpress
×
提示
您的信息不完整,为了账户安全,请先补充。
现在去补充
×
提示
您因"违规操作"
具体请查看互助需知
我知道了
×
提示
确定
请完成安全验证×
copy
已复制链接
快去分享给好友吧!
我知道了
右上角分享
点击右上角分享
0
联系我们:info@booksci.cn Book学术提供免费学术资源搜索服务,方便国内外学者检索中英文文献。致力于提供最便捷和优质的服务体验。 Copyright © 2023 布克学术 All rights reserved.
京ICP备2023020795号-1
ghs 京公网安备 11010802042870号
Book学术文献互助
Book学术文献互助群
群 号:481959085
Book学术官方微信