{"title":"ВИКОРИСТАННЯ СТРАТЕГІЧНИХ МЕТОДІВ КОСМІЧНОГО ЗНІМАННЯ ДЛЯ МОНІТОРИНГУ ЗЕМЕЛЬ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ПРИЗНАЧЕННЯ","authors":"О. Гулько","doi":"10.31734/architecture2023.24.209","DOIUrl":null,"url":null,"abstract":"При врахуванні розвитку суспільства зростання впливу дій людини на екологічну систему Землі і водночас задоволення її життєдіяльності потребують нових методів в управлінні природними ресурсами. Сьогодні першочерговим серед способів одержання відомостей є космічна зйомка, яка проводиться через різні носії з космосу при підтримці знімального устаткування. Відомості космічного і фотоаерознімання застосовують у картографії, під час розв’язку задач у всіх напрямках науки та техніки і створення геоінформаційних систем. Щорічно обсяг продукції, пов’язаної з картографуванням та геоінформацією, розширюється, з’являються новітні сфери для використання інформації з космічних зйомок. Специфікою космічної зйомки протягом декількох десятиріч є одержання даних з аерознімання з дуже високим просторовим розрізненням (<1 м), зростання у спектральному розрізненні систем для зйомки та здійснення спектральної зйомки. Під моделлю дистанційного зондування розуміємо систему отримання та перетворення вхідних сигналів електромагнітного спектра на вихідні, які формують зображення або точкові вихідні дані про об’єкти на місцевості. Останніми десятиліттями особливо використовують дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) для одержання інформативних даних про поверхню Землі. Як результат ДЗЗ можна одержати природні характеристики про типи ґрунтів, рослинності тощо. Інформацію, яку отримують за допомогою аерокосмічних засобів ДЗЗ, досить широко використовує багато країн світу, на її підставі успішно відшукують корисні копалини, оцінюють сільський потенціал регіонів і країн, проводять аналіз сільськогосподарських угідь, виділення типів і видів сільськогосподарських культур, здійснення прогнозу урожайності, контроль за станом ґрунтів та пасовищ, виконують його моніторинг. Криза ґрунтознавчого характеру в Україні зумовлена функціонуванням адміністративно-командної економіки в минулому.","PeriodicalId":502212,"journal":{"name":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","volume":"1147 1","pages":""},"PeriodicalIF":0.0000,"publicationDate":"2023-12-16","publicationTypes":"Journal Article","fieldsOfStudy":null,"isOpenAccess":false,"openAccessPdf":"","citationCount":"0","resultStr":null,"platform":"Semanticscholar","paperid":null,"PeriodicalName":"Bulletin of Lviv National Environmental University. Series Architecture and construction","FirstCategoryId":"1085","ListUrlMain":"https://doi.org/10.31734/architecture2023.24.209","RegionNum":0,"RegionCategory":null,"ArticlePicture":[],"TitleCN":null,"AbstractTextCN":null,"PMCID":null,"EPubDate":"","PubModel":"","JCR":"","JCRName":"","Score":null,"Total":0}
引用次数: 0
Abstract
При врахуванні розвитку суспільства зростання впливу дій людини на екологічну систему Землі і водночас задоволення її життєдіяльності потребують нових методів в управлінні природними ресурсами. Сьогодні першочерговим серед способів одержання відомостей є космічна зйомка, яка проводиться через різні носії з космосу при підтримці знімального устаткування. Відомості космічного і фотоаерознімання застосовують у картографії, під час розв’язку задач у всіх напрямках науки та техніки і створення геоінформаційних систем. Щорічно обсяг продукції, пов’язаної з картографуванням та геоінформацією, розширюється, з’являються новітні сфери для використання інформації з космічних зйомок. Специфікою космічної зйомки протягом декількох десятиріч є одержання даних з аерознімання з дуже високим просторовим розрізненням (<1 м), зростання у спектральному розрізненні систем для зйомки та здійснення спектральної зйомки. Під моделлю дистанційного зондування розуміємо систему отримання та перетворення вхідних сигналів електромагнітного спектра на вихідні, які формують зображення або точкові вихідні дані про об’єкти на місцевості. Останніми десятиліттями особливо використовують дистанційне зондування Землі (ДЗЗ) для одержання інформативних даних про поверхню Землі. Як результат ДЗЗ можна одержати природні характеристики про типи ґрунтів, рослинності тощо. Інформацію, яку отримують за допомогою аерокосмічних засобів ДЗЗ, досить широко використовує багато країн світу, на її підставі успішно відшукують корисні копалини, оцінюють сільський потенціал регіонів і країн, проводять аналіз сільськогосподарських угідь, виділення типів і видів сільськогосподарських культур, здійснення прогнозу урожайності, контроль за станом ґрунтів та пасовищ, виконують його моніторинг. Криза ґрунтознавчого характеру в Україні зумовлена функціонуванням адміністративно-командної економіки в минулому.