ДЕЯКІ ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ СОЦІОАДАПТИВНИХ ТРУДНОЩІВ У ОСІБ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Abstract

У статті розглянуто питання наявності педагогічної занедбаності у дітей з особливими освітніми потребами як однієї із складових соціоадаптивних труднощів на різних етапах освітнього процесу. Метою статті є висвітлення сучасних підходів до визначення, класифікації та вибору найбільш дієвих способів надання допомоги педагогам і сім’ям, які виховують та навчають дитину з особливими освітніми потребами, тип освітніх труднощів якої визначено як соціоадаптаційні (особистісні, середовищні труднощі). Методи дослідження: аналіз психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження та нормативно-правових документів; уточнення сутності поняття «педагогічна занедбаність»; узагальнення практичного досвіду роботи інклюзивно-ресурсних центрів; аналіз психолого-педагогічних характеристик учнів, які подають батьки із заявою на проходження комплексної оцінки розвитку дитини в ІРЦ. Педагогічна занедбаність розглядається як стійке відхилення від норми в поведінці, моральній свідомості, навчальній діяльності, що виявляється в нерозвиненості, неосвіченості і невихованості дитини, відставанні в її розвитку від власних можливостей, обумовлених негативним впливом середовища і помилками у вихованні, частою зміною шкіл і викладачів, негативним впливом вулиці, бездоглядністю. Отже, ця проблема викликана педагогічними причинами, відтак й усувається за допомогою корекції педагогічними засобами. Зазначене вище визначає необхідність розроблення сучасних експрес-методик щодо виявлення усіх видів педагогічної занедбаності у дітей різних вікових категорій. Результатом співпраці науковців та практиків має стати розробка необхідного методу діагностики, зручного для використання у роботі фахівців ІРЦ, практичних та спеціальних психологів, соціальних педагогів закладів освіти.