ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЕМАНТИКО-ТЕКСТУАЛЬНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ В РОЗСЛІДУВАННІ ПРИЙНЯТТЯ ПРОПОЗИЦІЇ, ОБІЦЯНКИ АБО ОДЕРЖАННЯ НЕПРАВОМІРНОЇ ВИГОДИ СЛУЖБОВОЮ ОСОБОЮ

Abstract

Анотація. У розслідуванні кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою на стадії досудового розслідування доцільне проведення семантико-текстуальної експертизи. Водночас, засвідчує практика розслідування зазначеного виду кримінальних правопорушень, здійснення повного та об’єктивного дослідження потребує наявності спеціальних знань, що й зумовлює актуальність висвітлення можливостей семантико-текстуальної експертизи як однієї із форм використання спеціальних знань під час розслідування кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою, визначаючи мету цієї статті. Методологія. Методологічне підґрунтя становлять як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, зокрема: узагальнення, аналіз і синтез – для вироблення достовірних висновків у результаті опрацювання сукупності наукових та емпіричних джерел за обраною тематикою. Наукова новизна. Розроблено послідовність вирішення завдань семантико-текстуальної експертизи під час розслідування кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Висновки. Обґрунтовано доцільність призначення та проведення семантико-текстуальної експертизи (встановлення наявності у наданих на дослідження матеріалах закликів, підбурень, провокування особи на прийняття пропозиції, обіцянки чи одержання неправомірної вигоди, прохання надати неправомірну вигоду, а також встановлення ознак підтекстового (або двоякого) тлумачення слів і висловлювань) на стадії досудового розслідування під час розслідуваннякорупційних правопорушень, зокрема прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою. Адже, засвідчує практика розслідування зазначеного виду кримінальних правопорушень, здійснення повного та об’єктивного дослідження потребує наявності спеціальних знань. Водночас для повного і неупередженого розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ст. 368 Кримінального кодексу України, висновки семантико-текстуальної експертизи не можуть бути єдиним джерелом доказів у кримінальному провадженні, оскільки іноді бувають імовірними. Проте слід зважати на те, що причинами надання ймовірного висновку не є некомпетентність чи несумлінність експертів-лінгвістів. Причини мають об’єктивний характер і можуть бути наслідком неповноцінності об’єктів дослідження, відсутності методики дослідження, неякісної підготовки матеріалів дослідження та інших обставин, що унеможливлюють надання категоричного висновку експерта. Подальші наукові розвідки вбачаємо в розкритті особливостей проведення комплексної психолого-лінгвістичної експертизи. Адже цей вид експертизи охоплює експертні ситуації, пов’язані зі встановленням змістовних характеристик тексту та психологічних характеристик мовленнєвої поведінки учасників комунікативної взаємодії задля з’ясування спрямованості повідомлюваної інформації, що є важливим аспектом під час розслідування кримінальних правопорушень щодо прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою.